Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пам’ятaєте Дмитра, який y роciйському п0л0ні рік мpіяв про яблyко… Щойно пpийшла тpагічна звіcтка. Деталі…

Пам’ятaєте Дмитра, який y роciйському п0л0ні рік мpіяв про яблyко… Щойно пpийшла тpагічна звіcтка. Деталі…

Viktor
12 Червня, 202512 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Пам’ятaєте Дмитра, який y роciйському п0л0ні рік мpіяв про яблyко… Щойно пpийшла тpагічна звіcтка. Деталі…

Пам’ятаєте Дмитра, якого було звільнено з російського полону, і який мріяв про яблуко два роки…

Щойно прийшла трагічна звістка.

Деталі:

Прощання з Дмитром відбудеться 13 червня в селі Йосипівка Козятинського району.

На Вінниччині пішов з життя військовослужбовець Дмитро Шаповалов, який був звільнений з російського полону 26 квітня 2023 року.

Про це повідомила представниця регіонального Координаційного штабу Юлія Павлюк.

“Зупинилося серце молодого героя…

Щирі співчуття рідним”, — написала Павлюк в Instagram, підтвердивши трагічну звістку.

Прощання з Дмитром відбудеться 13 червня в селі Йосипівка Козятинського району.

Координаційний штаб оприлюднив зворушливе відео з моменту обміну, коли боєць після року полону вперше скуштував яблуко зі словами:

“Я про нього рік мріяв”.

Історія Дмитра Шаповала

Дмитро Ігорович Шаповалов — захисник України, серед 44 осіб, звільнених з російського полону 26 квітня 2023 року в рамках масштабного обміну, що проходив у Стамбулі.

Його обмін став результатом тривалих переговорів між Україною і росією через Координаційний штаб з питань військовополонених, який також оприлюднив зворушливе відео моменту звільнення:

Дмитро скуштував яблуко й зізнався, що “мріяв про нього рік”.

Джерело

Навігація записів

Сили оборони пoтроxу виштoвхують окупaнтів із Сyмщини – Зеленський
Ізрaїль завдав удaрів по Ірану: цілями були ядeрні об’єкти і військові командири, загuнув глава КВІP, Іран почав атаку у відповідь 

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Коли я одружувався, я сподівався, що моя дружина буде підтримувати в домі порядок. Ти справді вважаєш, що в цьому домі можна жити? — голос Максима, тихий і ніби позбавлений будь-яких емоцій, заповнив кухню, де Мар’яна щойно закінчила прибирання. Він не кричав. Максим ніколи не кричав. Його сила була в іншому — у вмінні дивитися так, ніби перед ним не дружина, а прикре непорозуміння, яке заважає йому насолоджуватися ідеальним світом. Мар’яна повільно відклала планшет. Очі пекли від утоми. Вона повернулася з роботи дві години тому, і за цей час встигла розібрати торби, завантажити пральну машину, зварити вечерю та протерти кожну полицю у вітальні. У повітрі ще витав аромат свіжої м’яти від засобу для меблів. Вона знала, що він прийде і почне «техогляд». Це стало їхнім ритуалом. Недільним, вечірнім, щоденним — неважливо. Кожен його візит додому нагадував візит суворого ревізора до занедбаної сільської їдальні. Максим стояв посеред кімнати у своєму бездоганному світлому костюмі. Він навіть не роззувся, хоча Мар’яна щойно вимила підлогу. В одній руці він тримав шкіряний портфель, іншою вказував на обідній стіл зі світлого дуба. — Підійди ближче. Подивися сама, — скомандував він
  • Біля виходу чекав він — великий, пухнастий, трохи кумедний. Одне вухо стирчить, друге звисає. Наче м’яку іграшку зібрали не за інструкцією.
  • Ніно! Сядь, нам треба поговорити, — почала Тамара, зовиця. — Ми тут з Олегом порадилися. Ти якась дивна останнім часом. Може, тобі до лікаря сходити? Якісь ліки попити? Жінка в твоєму віці не може так раптово змінюватися без причини. — Якої причини, Тамаро? — тихо запитала Ніна. — Ну, ти сама подивись на себе! Мовчки приходиш, мовчки йдеш. Якась блузка нова, якісь нові креми. Ти про сім’ю думаєш? Про чоловіка?
  • — Поки я жива, хочу жити у квартирі, де народилася і виросла! Ви молоді, можете й самі собі на житло заробити. Мати ніби не розуміла, що заробити на квартиру в наш час не так-то просто. Особливо маючи маленьку дитину на руках і тільки одного дорослого, що працює в сім’ї.
  • – Віка, я ось що хотів сказати. Ти могла б квартиру і в кращому стані нам залишити. Ми приїхали – пил скрізь, посуд брудний у раковині, плита у жиру. Неприємно, чесно кажучи, – незворушно заявив вітчим
  • – Ану – пішли геть! – несподівано скомандував завжди тихий тато. Дорослі дочки постали перед ним зовсім в іншому світлі – зовсім несприятливому
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes