Слова, які Іван Петрович щойно промовив, ніяк не вкладалися Тані в голові.— Ви, мабуть, жартуєте…— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень.В цей момент я прийняла рішення…Яке рва зило його

— Ви, мабуть, жартуєте, — сказала Тетяна, дивлячись на Івана Петровича широко розкритими очима. Він похитав головою:— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень. Таня провела його … Read more

Вона роками бачила уві сні незнайому жінку і стару кав’ярню, а прокинувшись — забувала. Але одного разу, ховаючись від дощу, Віра штовхає двері саме туди де пахло корицею і дитинством, а незнайома жінка за стійкою .. Ось тут вона і все зрозуміла..І це назавжди змінило її життя.

Осінь цього року видалася на диво щедрою — золото листя ніяк не хотіло поступатися місцем свинцевій хмарі неба. Віра сиділа навпроти свого нареченого Дениса в кафе «Лаванда» і відчувала, як усередині неї розростається крижана квітка паніки. Вона чудово знала, що ніколи в житті не переступала поріг цього закладу — вони з Денисом зайшли сюди випадково, … Read more

Цього не може бути… — прошепотіла вона. — Мені сорок. У мене син — дорослий хлопець. Які діти? Вона вийшла з ванної і сіла на ліжко. У голові був справжній хаос. Кредит за машину ще не виплачений. Навчання сина коштує чимало. Квартира невелика. А головне — батько дитини десь там, у великому місті, і він навіть не знає про її існування. Марина була людиною віруючою. Для неї питання “залишати чи ні” не стояло в принципі. Дитина — це дар, навіть якщо він здається зараз абсолютно несвоєчасним. Але страх перед майбутнім сковував усе тіло. — Що скажуть сусіди? Що скаже син? — ці думки гризли її зсередини. — “Стара дурепа”, скажуть. “На старості років принесла в подолі”. Цілий тиждень вона ходила як у тумані. А потім зрозуміла: вона повинна знайти Бориса. Не для того, щоб вимагати грошей чи допомоги, а просто тому, що він має право знати. Знайти людину в обласному центрі — завдання не з легких, якщо в тебе немає спільних друзів у соцмережах. Марина почала діяти через колишніх колег. — Слухай, Олю, — запитала вона знайому з відділу кадрів. — Ти не знаєш, куди Борис перейшов після нашого проєкту

Кажуть, що після сорока життя тільки починається, але Марина була впевнена: після сорока воно просто перетворюється на нескінченний список справ, обов’язків і платіжок за комуналку. Вона стояла біля вікна своєї невеликої кухні, притискаючи лоб до холодного скла. У квартирі було тихо. Син-першокурсник поїхав до друзів, і ця тиша раптом здалася їй нестерпною. Марина звикла бути … Read more

Мати продала свою дачу. Вона та Микола поїхали в банк, гасити кредит. – А чому так багато? – Тому, що Олена зробила лише кілька платежів, а потім вирішила не платити. Відсотки, прострочення. Могло бути й більше. Я більше не візьму для неї жодного кредиту й грошей не дам. – А якщо ти вплутаєшся в щось подібне, то на мене не розраховуй. Гроші, що залишилися, візьми собі, Олені й так уже вистачить. Вважай, що дачу ти віддала їй.

– Миколо, на що ти сподівався, коли брав кредит? Знову гроші для своєї дорогоцінної сестрички? Чому ти мене не запитав? Як це розуміти? – П’ятсот тисяч! Ти просто так віддав їй ці гроші й збираєшся платити? З яких прибутків? А відсотки? Ти про нас подумав? – Олені вступати цього року, Павлик лише після інституту. Нам … Read more

Вона знала, що Микола звинувачує себе. В юності він був відчайдушний, усім хотів довести свою крутість. Часто поводився абияк, ліз куди не треба. Лікар сказав, що ті старі переживання Миколи були причиною. Та й взагалі, зі здоров’ям у нього тепер багато проблем. Вона заплющує очі і відразу уявляє, як вони будуть з Миколою щасливі, якщо все вийде!

Аліна важко вклала доньку, вона ніяк не хотіла засинати. Бо ж тато її не поцілував! А ще Юлечка хотіла показати татові малюнок. Там вся їхня родина – мама, тато, маленька Юлечка та песик Барсик. Аліна поправила ковдру, Юля схлипнула уві сні та обійняла іграшкового мʼякого котика. За спиною щось рипнуло. Аліна обернулася – ну треба … Read more

Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже стара. І простіше їй уже до них у чотирикімнатну переїхати, ніж у себе щось лагодити

— Рито, де ти там уже? Я їсти хочу, — нила свекруха. Рита зітхнула. Ну за що їй це все? І так за близнюками ледве встигає, ще й свекруха на шию сіла. Ну, звичайно, вона ж повинна себе гарною невісткою показати. Що їй Єгор казав? “Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже … Read more

– Ну, привіт, чоловіче! Розлучення прийшов просити? Так мене й умовляти не треба – щастю твоєму особистому перешкоджати не буду! – Сказала я єхидно

– Сашко, а чого валіза у передпокої? Тільки не кажи, що тебе знову на всі вихідні у відрядження! Ми на дачу збиралися. Ну, що ти мовчиш? – Скажи начальникові, хай Горбунова вашого посилає! – крикнула я з передпокою, намагаючись дочекатися відповіді від чоловіка. Але відповіді не було, тож я спробувала докричатися ще раз: – Сашко, … Read more

Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина. Вечеря в ресторані, модні речі. Тобто повністю забезпечений. Ось тільки не було кохання.

Більше року тому він розлучився з дружиною, з якою прожив 7 років. В один прекрасний момент вона йому сказала, що хоче жити тільки для себе, ніяких дітей і сімейної метушні. Вона занадто хороша для звичайного сімейного життя, а він для неї занадто простий і примітивний. Так, Роман завжди був правильним. Любив чесність і порядність. Батьки … Read more

– В сенсі, з нами їдуть твої батьки? – Обурилася дружина

Стасе, а ти вимкнув праску? – Чому я? – Ну, то ти ж останній прасував футболку! Стасе, ти що, як маленький! Вони тільки замкнули квартиру та спустилися до машини, але довелося повертатися. Праска була відключена, очевидно, хтось зробив це машинально. Обидва не пам’ятали, хто саме. – Гаразд, раз удома все нормально, то поїхали швидше, а … Read more

Залицяльник (32 роки) запросив відзначити день народження його мами (57 років). Він сказав мені: «Мама сувора, будь готова». Вечір закінчився несподівано…

 Ми з Ігорем зустрічалися всього пів року. Він із тих чоловіків, які завжди виглядають зібрано: костюми, випрасувані сорочки, вічна зайнятість і відчуття, що він постійно «при справах». Коли він повідомив, що запрошує мене на ювілей своєї мами — Тетяни Сергіївни, — я напружилася. Причому не дарма: Ігор цілий тиждень методично нагнітав обстановку. — Марино, май … Read more