Вона уважно оглянула мене, зробила ковток кави й граціозно поправила шовковий комір на своїй шиї, немов цей жест був її природним правом. — Ви, напевно, Наталія Миколаївна? — м’яким оксамитовим голосом, трохи хрипкуватим, промовила вона. — Максим казав, що ви іноді приходите прибирати. Я — Жанна. У цей момент у моїй голові зіткнулися два потоки думок: «що, в біса, тут відбувається» і «вона що, назвала мене прибиральницею?»
Приїхала до сина, а йому 28 років, без попередження і застала в його квартирі незнайому жінку, якій років 45, у моєму халаті… …Золоте правило будь-якої розсудливої матері дорослого сина звучить так: запасний ключ від його квартири — це як запобіжник гранати. Він лежить у сумочці — і нехай там собі спокійно лежить, на випадок всесвітнього … Read more