Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали його. У день виписки він навіть розплакався. Ніяк не міг налюбуватися своєю прекрасною Ізою: ці солодкі, пухкі ручки та ніжки, губки бантиком, просто принадність. А очі її були незвичайними, глибокими, темно-карими, майже чорними. Що ще потрібно для щастя? Адже в нього тепер удома дві коханої дівчинки. Едік був високий, красивий, блакитноокий чоловік зі світлим волоссям. Якось мати Едіка наголосила на тому, що донька зовсім не схожа на батька, ні крапельки. Та й взагалі на їхню породу… Едіку було зовсім байдуже, хто і що скаже, він шалено любив свою дочку.

Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали його. У день виписки він навіть розплакався. Ніяк не міг налюбуватися своєю прекрасною Ізою: ці солодкі, пухкі ручки та ніжки, губки бантиком, просто принадність. А очі її були незвичайними, глибокими, темно-карими, майже чорними. Що ще … Read more

За два тижні Максим з’явився на порозі Олени. — Привіт, сестричко. Я вирішив, що мати тепер житиме з тобою. Олена дивилася на брата і вперше бачила його справжнім — маленьким, егоїстичним хлопчиком, який звик перекладати свої проблеми на інших. — Цікаво ти вирішив, — спокійно відповіла вона. — А ти в цю квартиру бодай копійку вклав? Ти запитав мою маму, чи хоче вона покидати свій дім, де вона прожила сорок років? — Мати тебе виростила, тепер твій обов’язок — дбати про неї! Ти завжди була зручною, от і будь такою зараз. В пам’яті Олени промайнули всі ті рази, коли вона бігала в магазин за його дорученням, коли прибирала його брудний посуд, коли ковтала образи за святковим столом. — Виростила? — Олена зробила крок уперед. — Я виросла сама, Максиме. Попри твій егоїзм. Мама житиме з тобою. Ти завжди був її гордістю, от і доведи це справою. Захисти її від Каті, забезпеч їй спокій. А в мене своє життя

— Привіт, сестричко, — промовив Максим із тією особливою усмішкою, яка завжди означала, що йому щось потрібно. — Я тут усе обміркував… Мама тепер житиме в тебе. Олена заціпеніла на порозі власної квартири. — Що? — ледве витиснула вона, міцніше стискаючи ручку дверей. — Ну, ти ж розумієш, справа молода, — Максим безцеремонно зазирнув через … Read more

— Знаєш, хлопче, — почав Іван. — Людина щаслива рівно на стільки, на скільки вона це сама собі дозволяє! Хочеш бути щасливим — будь! Тільки відпусти із себе всі образи на батька, усю злість, — чоловік хитро усміхнувся й нахилив голову. — Вони тобі не потрібні, якщо ти дійсно хочеш стати щасливим. Батька я тобі, звісно, замінити не зможу, але сином ти мені стати зможеш. Це точно

Пізній зимовий вечір був. У кутку біля вікна стояла та величезна пухнаста ялинка, вся у гірляндах, що миготіли вогниками. Зверху звисав різноколірний «дощик», ледь похитуючись, переливався. До спальні зайшла дружина, і, підморгнувши чоловікові, показала конверти. — От! — усміхається Марина. — Давай подивимося, що діти замовили на Різдвяні свята. Треба вже купувати подарунки… Денисе! — … Read more

– Я б з таким тілом навіть до басейну б не виходила! – Зовиця при всіх мене осоромила. Та їй і цього було мало

Я ніколи особливо тепло не спілкувалася із зовицею. Ми з нею зовсім різні. Та й, крім того, в мене двоє дітей, вже інакші інтереси маю. А в  Поліни в голові самі соцмережі, фотки й салони. Та нещодавно, моя мама святкувала день народження. Ми з братом вирішили зробити їй сюрприз і винайняли будиночок в горах, з … Read more

— Аня, я склaду мeню, а ти пригoтуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах. — Я б сама, але руки болять, артрит зовсім замучив. Анна взяла список. Холодні закуски, гаряче, салати, три види десертів. На річницю їх з Дмитром свекруха покликала вісім осіб. Без запиту. — Валентина Петрівна, може, простіше замовити? — Анна підняла голову. — Замовити?!

— Аня, я складу меню, а ти приготуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах. — Я б сама, але руки болять, артрит зовсім замучив. Анна взяла список. Холодні закуски, гаряче,  салати, три види десертів. На річницю їх з Дмитром свекруха покликала вісім осіб. Без запиту. — Валентина Петрівна, може, простіше замовити? — Анна підняла … Read more

“Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством

“Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством Лист від Олени Миколаївни – подруги бабусі Сашка, прийшов на початку грудня. Сумний лист… Він сповіщав про те, що бабусі не стало… Старенькій було вісімдесят років. Не стало її тихо, уві сні, нікого не турбуючи. Поховали її. «Будиночок свій вона … Read more

“Ніна сіла на лавку, де вони колись цілувалися з Миколою. Та сама, улюблена лавка. Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік

“Ніна сіла на лавку, де вони колись цілувалися з Миколою. Та сама, улюблена лавка. Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік Ніна йшла по парку, де вона колись гуляла в дитинстві з батьками, потім із друзями. Ну а вже потім – з її коханим Миколою… Майже нічого не змінилося, тільки дерева стали вищими і лавки … Read more

– Тобі одній великий дім не потрібен. Продаси, візьмеш кредит – і купиш нам квартиру. І платитимеш по-трохи, бо ж за кордоном працюєш і маєш гроші, – каже син

Ніколи не думала, що на старості років почую від рідного сина таке, що серце стискається від образи. Я все життя працювала, тягнула господарство, виховала його сама після смерті чоловіка. І тепер, виходить, я ще й егоїстка. 2 роки тому я поїхала на заробітки за кордон. Не від гарного життя – пенсія мізерна, а син із … Read more

Оля спостерігала, як чоловік топче ресторанні страви. Він ще й пояснив, що замовив тільки собі, бо це дороге задоволення

Спершу все було чудово. Як тільки невістку виписали з пологового, була тиша та спокій. Усе йшло у звичному режимі, доки та не почала бідкатися, як важко їй поєднувати побут та догляд за дитиною. Жалілася, що страшенно втомлюється і нічого не встигає. Відтоді мій син одними напівфабрикатами й харчується. Навіть розігріти готове невістка Петрові не може. … Read more

Дівчина не забарилася ввечері, після отримання послання, підійти до вікна кухні. Сашко постарався заздалегідь. Він обвив своє віконце новорічною світловою гірляндою, що переливається різними кольорами, хоча була тільки середина листопада.

Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із нами телевізор дивитися, – серйозно сказала мати, – так ми тебе ніколи не одружимо. Домосід звичайнісінький! І в кого ти такий у нас? — Вірно, вірно, синку, тобі вже скоро двадцять п’ять. Став дорослий, відучився, … Read more