Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО! Готуємо смачні смажені пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста

ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО! Готуємо смачні смажені пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста

Viktor
16 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО! Готуємо смачні смажені пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста

ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО!
Готуємо смачні смажені  пиріжки з м’ясом на  сковороді з дріжджового  тіста за рецептом улюбленої свекрухи. Спробувавши раз, ви будете готові їх їсти на сніданок, обід та вечерю хоч щодня.

Інгредієнти на 20 шт

Тісто

  • Вода тепла – 2 склянки
  • Сіль – 1 год.
  • Цукор – 1 ст.л
  • Дріжджі сухі – 12 гр
  • Олія – ​​60 мл
  • Борошно – близько 5-6 склянок

Начинка

Свинина – 600-700 грЯловичина – 300-400 грЦибуля ріпчаста – 2-3 штКартопля – 1-2штМорква – 1 штПерець запашний – 5 горошинЛавровий лист – 3 штПерець мелений за смакомСіль за смаком

Як приготувати пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста?

Готуємо начинку

М’ясо заливаємо водою, додаємо лавровий лист, запашний перець, солимо до смаку. Варимо з моменту закипання приблизно 1:00. Готове м’ясо дістаємо з бульйону та остуджуємо.

Начинки для піци

Моркву та картопля миємо та відварюємо до готовності в окремій каструлі. Готові овочі остудити та очищати.

Відварене м’ясо та овочі пропускаємо через м’ясорубку. Перемішуємо начинку, додавши в процесі 1-1.5 склянки бульйону, що залишився після варіння м’яса. Начинку солимо і перчимо до смаку.

Цибулю дрібно нарізаємо і обсмажуємо до золотистого кольору на розпеченій олії.

Викладаємо в сковороду м’ясний фарш та перемішуємо. Обсмажуємо фарш із цибулею ще протягом 5 хвилин, постійно перемішуючи.

Замішуємо тісто

У глибоку миску наливаємо 1 склянку теплої води. Додаємо 1 чайну ложку солі, 1 столову ложку цукру. Всипаємо 12 г сухих дріжджів і перемішуємо.

Просіюємо 1 склянку борошна, перемішуємо. Накриваємо рушником і залишаємо на 15-20 хвилин, доки не з’явиться піна.

Потім вливаємо в опару ще 1 склянку теплої води та перемішуємо. Частками просіюємо борошно, що залишилося (її може знадобитися трохи менше або більше). М’яке тісто замішуємо спочатку за допомогою ложки, а потім руками.

Наприкінці замісу вливаємо 60 мл олії і ретельно вимішуємо дріжджове тісто для пиріжків.

Миску з тістом накриваємо рушником або кришкою і залишаємо в теплому місці приблизно на 1:00, щоб тісто підійшло і збільшилося в обсязі. Потім його обминаємо та ще раз залишаємо на 20 хвилин, щоб тісто підійшло.

Формуємо та смажимо пиріжки

Руки та робочу поверхню змащуємо рослинною олією і ділимо тісто навпіл. Потім кожну половинку ділимо на 10 частин і шматочки тіста скочуємо в акуратні кульки. Накриваємо їх рушником, щоб не встигли завітритися, поки формуватимемо пиріжки.

Руками, змащеними олією з кожного шматочка тіста формуємо коржик і викладаємо начинку. Защипуємо краї пиріжків. Викладаємо на стіл швом донизу і залишаємо на 10 хвилин на вистоювання.

У сковороду наливаємо близько 500 мл рослинної олії та розігріваємо її. Перед смаженням кожен пиріжок розплющуємо рукою. Смажимо пиріжки на розпеченій олії на вогні трохи більше середнього з двох сторін до золотистого кольору.

Готові смажені пиріжки з м’ясом викладаємо в каструлю або миску на паперовий рушник, щоб пішов зайвий жир. Зверху накриваємо ще однією серветкою та кришкою – так пиріжки будуть м’якими.

Навігація записів

Верховна Рада звільнила прем’єра Шмигаля і весь Кaбмін
Дружина Трампа приголомшила УКРАЇНЦІВ! Її реакція РОЗІРВАЛА мережу. Такого НЕ ЧЕКАВ НІХТО, послухайте

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • Коли я одружувався, я сподівався, що моя дружина буде підтримувати в домі порядок. Ти справді вважаєш, що в цьому домі можна жити? — голос Максима, тихий і ніби позбавлений будь-яких емоцій, заповнив кухню, де Мар’яна щойно закінчила прибирання. Він не кричав. Максим ніколи не кричав. Його сила була в іншому — у вмінні дивитися так, ніби перед ним не дружина, а прикре непорозуміння, яке заважає йому насолоджуватися ідеальним світом. Мар’яна повільно відклала планшет. Очі пекли від утоми. Вона повернулася з роботи дві години тому, і за цей час встигла розібрати торби, завантажити пральну машину, зварити вечерю та протерти кожну полицю у вітальні. У повітрі ще витав аромат свіжої м’яти від засобу для меблів. Вона знала, що він прийде і почне «техогляд». Це стало їхнім ритуалом. Недільним, вечірнім, щоденним — неважливо. Кожен його візит додому нагадував візит суворого ревізора до занедбаної сільської їдальні. Максим стояв посеред кімнати у своєму бездоганному світлому костюмі. Він навіть не роззувся, хоча Мар’яна щойно вимила підлогу. В одній руці він тримав шкіряний портфель, іншою вказував на обідній стіл зі світлого дуба. — Підійди ближче. Подивися сама, — скомандував він
  • Біля виходу чекав він — великий, пухнастий, трохи кумедний. Одне вухо стирчить, друге звисає. Наче м’яку іграшку зібрали не за інструкцією.
  • Ніно! Сядь, нам треба поговорити, — почала Тамара, зовиця. — Ми тут з Олегом порадилися. Ти якась дивна останнім часом. Може, тобі до лікаря сходити? Якісь ліки попити? Жінка в твоєму віці не може так раптово змінюватися без причини. — Якої причини, Тамаро? — тихо запитала Ніна. — Ну, ти сама подивись на себе! Мовчки приходиш, мовчки йдеш. Якась блузка нова, якісь нові креми. Ти про сім’ю думаєш? Про чоловіка?
  • — Поки я жива, хочу жити у квартирі, де народилася і виросла! Ви молоді, можете й самі собі на житло заробити. Мати ніби не розуміла, що заробити на квартиру в наш час не так-то просто. Особливо маючи маленьку дитину на руках і тільки одного дорослого, що працює в сім’ї.
  • – Віка, я ось що хотів сказати. Ти могла б квартиру і в кращому стані нам залишити. Ми приїхали – пил скрізь, посуд брудний у раковині, плита у жиру. Неприємно, чесно кажучи, – незворушно заявив вітчим
  • – Ану – пішли геть! – несподівано скомандував завжди тихий тато. Дорослі дочки постали перед ним зовсім в іншому світлі – зовсім несприятливому
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes