Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На фронті загuнув вoїн зі Слoв’янська Андрій Сірoбaбa

На фронті загuнув вoїн зі Слoв’янська Андрій Сірoбaбa

Viktor
26 Листопада, 202526 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до На фронті загuнув вoїн зі Слoв’янська Андрій Сірoбaбa

Під час виконання бойового завдання на передовій загинув 23-річний мужній воїн – уродженець Слов’янська Андрій Сіробаба. Він мріяв жити мирне життя й планував одружитися з коханою дівчиною, але цьому не судилося бути.

Про це пише 24 Канал з посиланням на начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха.

Що відомо про Андрія Сіробабу?

Андрій служив у складі Третьої окремої штурмової бригади в Греківці Луганській області. Попри свій вік він вирішив йти воювати. Доля послала йому випробування під час війни, адже разом з родиною у 2022 році він був змушений евакуюватися на Полтавщину. Прихисток знайшов у Миргороді, а в Полтаві зустрів своє кохання Анастасію. Пара вже придбала обручки, адже найближчим часом планувала побратися.

Андрій Сіробаба народився 13 жовтня 2002 року в Слов’янську. Навчався у загальноосвітній школі № 18, а після неї втупив у Донецьке вище училище олімпійського резерву імені Сергія Бубки. Хлопець був професійним спортсменом – став кандидатом у майстри спорту України з дзюдо та отримував нагороди на змаганнях різних рівнів.

Далі чоловік вирішив пов’язати своє життя з навчанням дітей та здобував освіту в Донбаському державному педагогічному університеті. У грудні Андрій Сіробаба мав отримати диплом магістра.

Цьогоріч у червні Андрій Сіробаба добровільно долучився до війська та захищав Україну. Він боронив гарячі точки, на одній з яких – біля Греківки – 29 жовтня загинув зі своїм побратимом через скид боєприпасу з ворожого дрона. А за дві доби до цього воїн отримав поранення, однак попри це він не відмовився від подальшої служби.

В Андрія Сіробаби вдома залишилися батьки, двоє сестер, двоє братів та кохана Анастасія, яка, як і він, народилася на Донеччині. Закохана пара мала одружитися, однак війна зруйнувала плани молодих людей.

Андрія Сіробабу з почестями поховали в Полтаві на Меморіалі пам’яті.

Редакція висловлює щирі співчуття родині Андрія Сіробаби з приводу загибелі Героя. Честь, шана та вічна пам’ять воїну!

Навігація записів

Вибух за вибухом: дрони атакували завод, що виробляє електроніку для армії рф
Рiзниця із вчитeлями – знaчна! Яку заpплату отpимує мінiстр оcвіти і нaуки Лicовий

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes