Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Мариноване овочеве асорті з патісонів, огірків і перцем на зиму: вдалий і дуже смачний рецепт заготовки

Мариноване овочеве асорті з патісонів, огірків і перцем на зиму: вдалий і дуже смачний рецепт заготовки

Viktor
14 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до Мариноване овочеве асорті з патісонів, огірків і перцем на зиму: вдалий і дуже смачний рецепт заготовки

Сьогодні ми будемо готувати мариновані патісони з огірками і болгарським перцем на зиму. Баночка такої заготовки виглядає дуже красиво. А її вміст – це дуже смачне асорті, яке можна подавати з будь-яким м’ясом і практично з будь-яким гарніром, особливо взимку.

Цей рецепт обов’язково сподобається любителям овочевих заготовок на зиму. Процес приготування такої зимової заготовки не є трудомістким, тому здійснити його зможе будь-яка господиня.

Інгредієнти:
На 2 літрові банки:

Патісон – 600 г
Огірки – 600 г
Болгарський перець – 2 шт.
Парасолька кропу – 4 шт.
Лист хрону – 2 шт.
Часник – 4 великих зубчика
Морква – 1 шт.
Перець гострий – 1 шт.
Лист чорної смородини – 2 шт.
Лист вишні – 2 шт.
Лавровий лист – 2 шт.
Для маринаду:

Сіль – 40 г
Цукор – 20 г
Оцет 9 % – 4 ст. л.
Вода – 1 літр

Приготування:
Патісони перебираємо, вибираємо плоди красивої форми і з неушкодженою шкіркою. Промиваємо патісони в холодній воді. Відрізаємо кінчики. Якщо патісони маленькі і поміщаються в горлечко банки, залишаємо їх цілими. Якщо вони не поміщаються в горлечко банки, розрізаємо на дві або чотири частини.

Огірки для консервації відбираємо невеликі, без пошкоджень. Огірки промиваємо в холодній воді. Потім у огірків відрізаємо обидва кінчика.

Болгарський перець промиваємо, розрізаємо вздовж і видаляємо насіннєву коробку. Нарізаємо на часточки.

Промиваємо листя хрону, кріп, листя смородини і листя вишні. Промитий лист хрону розрізаємо навпіл.

Очищаємо часник від лушпиння і промиваємо його. Якщо зубчики часнику великі розрізаємо їх на дві або чотири частини.

Гострий перець також промиваємо і нарізаємо кільцями.

Очищаємо і промиваємо моркву. Моркву нарізаємо кільцями.

На дно заздалегідь простерилізованих банок кладемо парасольку кропу, половину листа хрону, лист чорної смородини, лист вишні, колечка моркви, кілька кілець гострого перцю, часник і лавровий лист.

Потім акуратно розміщуємо огірки з патісонами. Між ними розміщуємо часточки болгарського перцю. Овочі намагаємося розташувати раціонально, щоб між ними залишалося якомога менше вільного простору. Верх овочів прикриваємо другою частиною листа хрону і парасолькою кропу.

Готуємо маринад. У каструлю наливаємо воду, насипаємо сіль і цукор. Доводимо маринад до кипіння. Потім додаємо оцет і відключаємо вогонь.

Банки з овочами заливаємо маринадом і прикриваємо стерилізованими кришками.

Для стерилізації банки з овочами ставимо в каструлю, дно якої вистелено рушником. У каструлю наливаємо гарячу воду. Ставимо каструлю на вогонь і на великому вогні доводимо до кипіння. Потім вогонь зменшуємо, щоб не було бурхливого кипіння, і стерилізуємо протягом 10 хвилин.

Після стерилізації банки обережно виймаємо і герметично закриваємо стерилізованими кришками, перевертаємо догори дном і накриваємо їх рушником.

Витримуємо так до повного охолодження. Зберігати такі мариновані овочі бажано в темному місці, можна при кімнатній температурі.

Ось і все, на цьому наші мариновані патісони з огірками і болгарським перцем на зиму готові!

Смачного і вдалих Вам заготовок! Дякую, що готуєте разом зі мною!

Навігація записів

CБУ викрила 12 поплічників Мeдведчука, які проводять інфoрмаційні атаки по Укрaїні
PФ втратила СУ-30, який виконував завдання поблизу острова Зміїний,- ВМС ЗСУ

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – Не переживай, у мене не може бути дітей. Я така сама, як і ти, я теж нікому не потрібна, – говорила Інна. – Ми просто створені один для одного
  • Дитино, ви ще молоді і не розумієте ціни грошам, — відмахнулася свекруха. — Витрачаєте кошти на дурниці, а могли б швидше борг за квартиру віддати. Марина переглянулася з Павлом, але він лише ледь помітно стенув плечима, мовляв, «ну ти ж знаєш мою маму, вона хоче як краще». Саме це «як краще» стало головною темою наступних кількох тижнів. Кожного разу, коли Марина поверталася з роботи, вона знаходила вдома якісь зміни. То на підвіконні з’являлися старі горщики з геранню, то у ванній висів «правильний» килимок, бо той, що купила Марина, на думку свекрухи, був занадто тонким. Найбільше Марину зачіпало те, що Ганна Степанівна мала ключі, які Павло дав їй «про всяк випадок». — Павле, мені неприємно, що твоя мама приходить сюди, коли нас немає, і переставляє мої речі, — сказала Марина одного вечора. — Марино, вона просто хоче допомогти, вона ж бачить, як ми втомлюємося на роботі
  • – Що твоя нова посада – це серйозний стрибок. Вона тебе, до речі, хвалила. Сказала: “Кирило Сергійович дуже добре справляється”. – Ганна зробила паузу, оперлась руками об стільницю. – А я сиділа і посміхалася. Кивала. А всередині мене, Кирило, все переверталося. – Ганно, я можу пояснити… – Що саме? Що ти рік мене обманюєш?
  • – Ну, привіт, чоловіче! Розлучення прийшов просити? Так мене й умовляти не треба – щастю твоєму особистому перешкоджати не буду! – Сказала я саркастично
  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes