Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Йому назавжди буде 22: на фронті загuнув командир взводу спецпризначення з Київщини — історія молодого героя.

Йому назавжди буде 22: на фронті загuнув командир взводу спецпризначення з Київщини — історія молодого героя.

Viktor
2 Липня, 20252 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до Йому назавжди буде 22: на фронті загuнув командир взводу спецпризначення з Київщини — історія молодого героя.

У боях за Україну  загинув молодий командир взводу спецпризначення батальйону імені Кульчицького Максим Білобров. Останній свій бій він прийняв 27 червня.

У березні Максиму виповнилося 22 роки. Про загибель Героя повідомив капелан Микола Гопайнич.

Йому назавжди буде 22: на фронті загинув командир взводу спецпризначення з Київщини. Фото

“Захищаючи рідну Україну, 27 червня 2025року на фронті героїчно загинув наш земляк білоцерківець, лейтенант Білобров Максим Олександрович, 15 березня 2003 року народження,  командир взводу спеціального призначення батальйону оперативного призначення військової частини 3066 Національної Гвардії України імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Співчуття рідним та близьким. Світла і вічна пам’ять Герою!” – написав він.

Йому назавжди буде 22: на фронті загинув командир взводу спецпризначення з Київщини. Фото

У білоцерквіських пабліках уточнили, що загинув лейтенант Максим Білобров у результаті ворожого мінометного обстрілу у районі населеного пункту Новосергіївка Донецької області.

Йому назавжди буде 22: на фронті загинув командир взводу спецпризначення з Київщини. Фото

Навігація записів

“Слуги народу” готують aмністію за корупцію та р0зкрадання на постачанні збрoї для ЗСУ
“Нічого нового ніхто не побачить”: Буданов сказав, коли завершuться загострення на фронті

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes