Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Це хлoпець, за дoлю якого мoлилась вcя кpаїна… разом з бaтьками… Дмитpу було лише 31…

Це хлoпець, за дoлю якого мoлилась вcя кpаїна… разом з бaтьками… Дмитpу було лише 31…

Viktor
18 Червня, 202518 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Це хлoпець, за дoлю якого мoлилась вcя кpаїна… разом з бaтьками… Дмитpу було лише 31…

Він був 1 курсу магістратури факультету фізичного виховання, спорту і здоров’я УДУ імені Михайла Драгоманова.

Це хлопець, за долею якого стежила вся країна. Той, чиї батьки стояли біля руїн знищеного будинку й чекали свого сина, молилися та не відходили. Однак, на жаль, дива не сталося — Дмитро не вижив під завалами.

«Ми всі молилися разом із ними. Їхні світлини облетіли весь світ, стали символом болю й надії. Та дива не сталося. Він загинув під уламками свого будинку внаслідок чергової жорстокої атаки росії», — зазначили в університеті імені Михайла Драгоманова.

Ісаєнко Дмитро Костянтинович був студентом 1мЗЛФР групи, 1 курсу магістратури факультету фізичного виховання, спорту і здоров’я, спеціальності «Фізична культура і спорт (здоров’я людини та фізична рекреація)».

«Йому було лише 31. Молодий, світлий, добрий. Дмитро був гарним другом, гідним сином, натхненною людиною. Він жив, вчився, вірив у життя — поки його не забрала війна», — написали в університеті.

Хто має можливість і бажання, просять підтримати родину Дмитра: посилання на банку, номер картки банки 4441 1111 2537 1967 (банка відкрита на імʼя друга Дмитра, студента факультету фізичного виховання, спорту та здоров’я Бученка Олександра Дмитровича).

Щирі співчуття рідним і близьким! Світла пам’ять!

Трагедія сталася внаслідок масштабної ракетної атаки росії в ніч проти 17 червня. По всій Україні, зокрема в столиці, застосовувалися безпілотники, крилаті та балістичні ракети. У Києві зафіксовані руйнування щонайменше в 27 локаціях.

Навігація записів

Руслан Стефанчук: “В Україні 33 роки кажуть, що депyтатu нeгіднuкu. Це не так”
ДБP викрило на Дніпрoпетровщині дeпутатку облради, яка заради іміджу почала фіктивно слyжити в ЗCУ

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes