ЖИТТЯ

Приходити треба о шостій ранку. Я ще сплю в цей час – пізно повертаюся… Вас впустить охоронець і проведе до дитини, і вам тут же принесуть сніданок. Влаштовує така робота? Тим більше, що крім догляду за дитиною вам нічого робити не доведеться. – Найкраща рекомендація – моя Оленка. Вона мовчить, а це головне. Тільки не дуже привчайте її до рук. Вона почне вимагати, щоб і я брала її на руки… Розумієте?

by

Мені було 45, коли я втратила роботу. Побігала, пошукала і зрозуміла, що нічого не знайду. Все зруйнувалося. Але… я почала читати оголошення в газетах, на стовпах. Хто хоче працювати, той завжди знайде хоч щось. Раптом бачу: «Потрібна няня для догляду за маленькою дитиною, жінка не молодша 45 років». Зрозуміло: багата матуся боїться, що молода няня … Read more

– Це Коля, – сказала я. – Артеме, ти що? Я ж тобі показувала його фотки… Він просто бороду зараз відпустив… Ти не впізнав його, чи що? Артем мовчав. – Хто тобі це надіслав? – Запитала я. – Ні, має! – Закричала я. – Це твоя мати надіслала, так? Вона у нас що, тепер у приватні детективи подалася?

by

– Ти де ходиш? – Роздратовано спитав чоловік – Три години тебе немає! Я поставила пакети з продуктами на підлогу і тяжко зітхнула. Ну що ж таке, га? Три дні він мене пиляє та пиляє! Три дні я слухаю ці його причіпки, то суп пересолила, то спідниця надто коротка, то довго з подругою розмовляла телефоном. … Read more

У тебе хтось є? — запитав він нарешті. — Так. Є людина, яка бачить мене. Яка розмовляє зі мною. Яка знає, яку музику я люблю і чому я сумую вечорами. Олег відсунув тарілку. Їжа раптом стала гіркою. — Я не думав, що все настільки погано, — тихо сказав він, дивлячись у стіл. — Ось у цьому і проблема, Олеже. Ти не думав. Ти просто жив за інерцією. Ти думав, що якщо в хаті чисто і є гроші, то цього достатньо. Але любов — це не тільки відсутність проблем. Це увага. Тепло. Присутність. Без цього стіни стають кліткою. Він підвів голову. У його очах вперше за довгі роки промайнуло щось схоже на живий біль. — І що тепер? — Тепер я забираю частину речей і їду до Андрія. Софія знає. Вона залишається тут, поки закінчить навчання, а там побачимо. Я не забороняю вам спілкуватися, навпаки… Ти гарний батько, Олеже. Але ти перестав бути моїм чоловіком дуже давно. Олег спостерігав, як вона збирає сумку. Він хотів щось сказати, затримати її, пообіцяти, що все зміниться. Але слова застрягали в горлі. Він раптом зрозумів, що навіть не знає, які квіти вона любить зараз. Колись це були ромашки… чи тюльпани? Він не пам’ятав

by

Буває така тиша, яка не заспокоює, а повільно висмоктує повітря з кімнати. У квартирі Олега та Ірини така тиша оселилася давно. Вона була охайною, як і їхні випрасувані рушники у ванній, і передбачуваною, як розклад електричок. З боку вони здавалися взірцем стабільності: він — скеля, вона — берегиня, донька — гордість. Але всередині цієї «ідеальної» … Read more

– Мамо, скільки можна, слово честі? Ми з Жанною тобі комп’ютер купили? Купили! – Інтернет найшвидший під’єднали? Під’єднали! – Я з тобою особисто три вечори сидів і показував, куди тикати, як пошту відкривати, як вводити паролі. Все ж записано в зошиті! – Є зошит, є гугл! Ти розумна жінка, впораєшся

by

– Мамо, скільки можна, слово честі? Ми з Жанною тобі комп’ютер купили? Купили! – Інтернет найшвидший під’єднали? Під’єднали! – Я з тобою особисто три вечори сидів і показував, куди тикати, як пошту відкривати, як вводити паролі. Все ж записано в зошиті! Серафима Миколаївна притиснула телефон до вуха, відчуваючи, як кінчики пальців починають дрібно тремтіти. А … Read more

Коли її власний чоловік за недільним обідом, на очах у сина, невістки та онука, зі зловтішною посмішкою кинув

by

Коли її власний чоловік за недільним обідом, на очах у сина, невістки та онука, зі зловтішною посмішкою кинув: “А наша мати на старості років загуляла з молодиком!”, Ніна не почервоніла. Вона не почала виправдовуватися, плакати чи кричати про наклеп, як робила це останні двадцять сім років свого життя. Вона просто мовчки відклала виделку, дістала з … Read more

— Зараз поїду до батьків, дорогою завезу тебе додому і поговорю з твоїми батьками, поки що по-хорошому. — Вони не зрозуміють, — дівчина насупилася, додому її не хотілося

by

Зайшов у свою двокімнатну квартиру. Добре, хоч квартира придбана до одруження, і дітей не було ні після першого, ні після другого шлюбу. Розслаблено сів на диван. Тут на телефоні заграла мелодія. Посміхнувся, глянувши на напис: — Привіт, мамо! Як здоров’я?— Нормально. Синку, ти, коли приїдеш? На Восьме березня приїжджав і то одразу поїхав, а зараз уже липень. Батькові по … Read more

Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила ноутбук Миколи. На екрані було відкрите якесь листування… Дівчина машинально кинула погляд на переписку… – Боже, навіщо я це прочитала?… Марина сіла на диван і обхопила голову руками.

by

Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила ноутбук Миколи. На екрані було відкрите якесь листування… Дівчина машинально кинула погляд на переписку… – … Read more

Раніше завжди їздили із чоловіком Василем на машині. А останні п’ять років машину довелося віддати брату чоловіка. Він і возив їх на дачу та з дачі. Тонін чоловік Василь занедужав, і зліг, а згодом його взагалі не стало. Адже який був завжди заводний, та веселий. У юності Тоня була впевнена, що Василь любить тільки її, а на інших і не дивиться. Дітей вони не мали.

by

Цієї весни Тоня вперше в житті приїхала на свою дачу одна. Раніше завжди їздили із чоловіком Василем на машині. А останні п’ять років машину довелося віддати брату чоловіка. Він і возив їх на дачу та з дачі. Тонін чоловік Василь занедужав, і зліг, а згодом його взагалі не стало. Адже який був завжди заводний, та … Read more

— Я сьогодні зайду пообідати. Приготуй щось їстівне, а не як завжди. І квартиру прибери нормально — вчора шар пилюки на телевізорі бачив. — Добре, — абсолютно спокійно, навіть холодно відповіла я. Поклала слухавку і відразу набрала номер своєї мами: — Мамусю, привіт. Можна ми з дітьми до тебе на тиждень переїдемо? — Боже, що сталося, донечко?!

by

— Хіба ж це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович гидливо тицьнув ложкою в тарілку і різко відсунув її від себе. — Моя Галочка за півгодини такий наваристий варила, що ложка стояла! Я аж кулаки під столом стиснула. Три години. Три години я не відходила від плити! М’ясо вибирала на базарі найкраще, овочі дбайливо пасерувала, … Read more

— О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку

by

— Іди, іди звідси! Нема чого тобі тут! – Клавдія Матвіївна поставила на стіл під розлогою яблунею велике блюдо з гарячими пиріжками і штовхнула сусідського хлопчиська. – Киш! Коли вже твоя мати буде за тобою доглядати?! Нероба! Худий, як тріска, Саньок, якого ніхто не кликав на ім’я, бо всі давно звикли вже обходитися прізвиськом, глянув … Read more