Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 75

Категорія: ЖИТТЯ

Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

Лютий у столиці зазвичай не тішив теплом, але цього року повітря в офісному центрі, де працював Артем, здавалося розпеченим від…

– Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

– Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

На ювілеї в Зої Михайлівни зібралася майже вся родина – діти, їхні чоловіки й дружини, онуки, племінники, двоюрідні сестри і…

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять…

Досить, Павле, — я відчула, як у грудях закипає стара образа, змішана з гіркотою. — Ти не можеш просто прийти з оберемком розрекламованих троянд і вимагати своєї частки в його житті. Життя — це не акції на біржі. — Я його батько! — Батько?! — я мало не розсміялася в обличчя цій несправедливості. — Батьком треба бути, коли дитина вночі плаче від коліків. Батьком треба бути, коли треба вибирати між ліками й оплатою за оренду квартири. Батьком треба бути на кожному кроці, а не з’являтися, коли хлопчик уже сам уміє зав’язувати шнурки! — Я не знав… — Бо ти зник! — сльози все ж прорвалися. — Ти просто викреслив нас. Змінив номер, поїхав в іншу область. Я чула від людей, що в тебе там усе чудово, нова родина, успіх… Він зблід ще більше

Досить, Павле, — я відчула, як у грудях закипає стара образа, змішана з гіркотою. — Ти не можеш просто прийти з оберемком розрекламованих троянд і вимагати своєї частки в його житті. Життя — це не акції на біржі. — Я його батько! — Батько?! — я мало не розсміялася в обличчя цій несправедливості. — Батьком треба бути, коли дитина вночі плаче від коліків. Батьком треба бути, коли треба вибирати між ліками й оплатою за оренду квартири. Батьком треба бути на кожному кроці, а не з’являтися, коли хлопчик уже сам уміє зав’язувати шнурки! — Я не знав… — Бо ти зник! — сльози все ж прорвалися. — Ти просто викреслив нас. Змінив номер, поїхав в іншу область. Я чула від людей, що в тебе там усе чудово, нова родина, успіх… Він зблід ще більше

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Досить, Павле, — я відчула, як у грудях закипає стара образа, змішана з гіркотою. — Ти не можеш просто прийти з оберемком розрекламованих троянд і вимагати своєї частки в його житті. Життя — це не акції на біржі. — Я його батько! — Батько?! — я мало не розсміялася в обличчя цій несправедливості. — Батьком треба бути, коли дитина вночі плаче від коліків. Батьком треба бути, коли треба вибирати між ліками й оплатою за оренду квартири. Батьком треба бути на кожному кроці, а не з’являтися, коли хлопчик уже сам уміє зав’язувати шнурки! — Я не знав… — Бо ти зник! — сльози все ж прорвалися. — Ти просто викреслив нас. Змінив номер, поїхав в іншу область. Я чула від людей, що в тебе там усе чудово, нова родина, успіх… Він зблід ще більше

І ти справді думала, що він ніколи не здогадається, чи ти просто сподівалася, що минуле вміє вмирати тихо? Сім років…

Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду жити своїм новим життям. А ти, Ліля, залишайся в своєму старому житті зі своїми закрутками і дачею. Що вже там відчувала Ліля, можна тільки собі уявити…

Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду жити своїм новим життям. А ти, Ліля, залишайся в своєму старому житті зі своїми закрутками і дачею. Що вже там відчувала Ліля, можна тільки собі уявити…

Viktor
19 Лютого, 202619 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду жити своїм новим життям. А ти, Ліля, залишайся в своєму старому житті зі своїми закрутками і дачею. Що вже там відчувала Ліля, можна тільки собі уявити…

Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду…

Три роки утримував її (40 років) із трьома дітьми — платив за все, а вони на Новий рік мене не запросили до сімейного столу. В цей момент я зрозумів ВСЕ… ким був для них…

Три роки утримував її (40 років) із трьома дітьми — платив за все, а вони на Новий рік мене не запросили до сімейного столу. В цей момент я зрозумів ВСЕ… ким був для них…

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Три роки утримував її (40 років) із трьома дітьми — платив за все, а вони на Новий рік мене не запросили до сімейного столу. В цей момент я зрозумів ВСЕ… ким був для них…

Коли мені виповнилося сорок п’ять, я познайомився з Наталею через додаток для знайомств. Їй було сорок років, троє дітей —…

– Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука.

– Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука.

Viktor
19 Лютого, 202619 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука.

 Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука. І виклади в мережу! – не звертаючи уваги на…

У квартири було чудове планування. Тато отримав її свого часу тому, що працював у секретній військовій частині. Там, де вони жили, колись розташовувалося військове містечко, яке з часом перетворилося на звичайне місто. У Аліси був своєрідний «острівець безпеки» в її кімнаті.

У квартири було чудове планування. Тато отримав її свого часу тому, що працював у секретній військовій частині. Там, де вони жили, колись розташовувалося військове містечко, яке з часом перетворилося на звичайне місто. У Аліси був своєрідний «острівець безпеки» в її кімнаті.

Viktor
19 Лютого, 202619 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до У квартири було чудове планування. Тато отримав її свого часу тому, що працював у секретній військовій частині. Там, де вони жили, колись розташовувалося військове містечко, яке з часом перетворилося на звичайне місто. У Аліси був своєрідний «острівець безпеки» в її кімнаті.

— Аліска, ну будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого…

Доля розвела їх на 30 років, щоб потім знову подарувати зустріч

Доля розвела їх на 30 років, щоб потім знову подарувати зустріч

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Доля розвела їх на 30 років, щоб потім знову подарувати зустріч

— Ні, Клавдіє Матвіївно, я вам у соте кажу, що не можу я зараз туди переїхати! У мене квартира, робота,…

– Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

– Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Після розлучення я не хотіла залишатися в Івано-Франківську, бо думка про те, що житиму в одному місті з колишнім, мені…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.
  • У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною
  • — Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою
  • Коротше, мамо. Забери це кудись подалі. Якщо справді хочеш допомогти — краще додай мені на нові процедури у косметолога, мені там якраз трохи не вистачає. А своє в’язання залиш для дачі. Там тебе ніхто не бачить, крім сусідів і котів. Діана різко розвернулася, її підбори сухо зацокотіли по паркету. Двері за нею зачинилися з легким клацанням. Я залишилася у тиші, яка раптом стала занадто просторою. Я підійшла до дзеркала. У ньому я побачила жінку, яку власна дитина щойно списала в тираж. Сивина, яку я все ніяк не зберуся зафарбувати, звичайний домашній одяг — стара байкова сорочка та зручні штани. Мої руки, колись швидкі та вправні, тепер здавалися мені просто інструментом, який більше не мав замовника. А колись я керувала цілим відділом у великій проектній фірмі. Я розбиралася в таких складних схемах, що колеги за порадою в чергу ставали. Мої звіти були бездоганними, а логіка — незламною. Тоді мене поважали. Тоді я була “Катериною Петрівною”, жінкою, чия думка мала вагу. А тепер я — просто «мама», яка заважає молодій жінці будувати кар’єру своїми недоречними подарунками. Я стала «ретро»
  • Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав
  • Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes