ЖИТТЯ

— Павлику? Ти що, паску святити ходив? — здивовано кліпнула вона. Хлопчик, сяючи на всі 32 зуби, радісно закивав. — А яйця що… сирі, чи що? — перепитала бабуся і раптом почала сміятися. Та так щиро й заразливо, що Павлик й собі залився сміхом. Відсміявшись, малий абсолютно серйозно заявив, що бабуся завтра має обов’язково з’їсти всю паску до крихти. І тоді вона стовідсотково одужає, бо паска ж «аж мокра від святої води»

by

— Ану йди звідси! Та як так можна?! — засичали зусібіч на Павла люди. Хлопчик аж скулився, втягнув голову в плечі й розвернувся до виходу, щоб утекти світ за очі. Восьмирічний Павло жив удвох із бабусею. Його батьки три роки тому потрапили в аварію і миттєво пішли з життя… Бабуся, Ольга Семенівна, оформила опікунство над … Read more

-Все-таки добре, що ми тоді будинок в селі купили!

by

-Все-таки добре, що ми тоді будинок в селі купили! – говорила Олена своєму чоловікові – Миколі. -Звичайно добре! А ти ще не хотіла! Пам’ятаєш, як ти казала: “Що ми там робитимемо”! – розсміявся Микола, обіймаючи дружину. Олена та Микола переїхали жити з маленького міста до села рік тому. Купили з нагоди симпатичний будиночок, підремонтували його … Read more

Тридцять років вона вкладала в ці бетонні стіни свою душу, здоров’я і гроші, перетворюючи “його” квартиру на їхнє затишне гніздо. А сьогодні він виставив їй рахунок. Показав її місце на килимку.Вранці, щойно Борис пішов на роботу, Катерина мовчки зібралася і поїхала до доньки. — Він так і сказав? “З мого дозволу”?! — донька підскочила з дивана. — Мамо, та він зовсім береги поплутав! 

by

— Запам’ятай раз і назавжди: ти спиш на цьому ліжку і ходиш по цій підлозі тільки тому, що я тобі дозволяю. Це мій дім. А ти тут — гостя. Ці слова не супроводжувалися криком. Борис вимовив їх рівним, крижаним тоном, відсуваючи тарілку з рибою, яка здалася йому “трохи пересушеною”. Катерина спиною стояла біля плити, тримаючи … Read more

— Піти можеш у будь-який момент. Я тебе не тримаю. Тільки знай — ти тут ніхто. Квартира — моя

by

— Ти куди це зібралася? — процідив Олексій. — Хто ж готувати й прибирати буде? — різко перебив сміхом і затих. Галина стояла біля вікна на кухні й мила кухоль. За вікном сірів березень — не зима вже, але й не весна. Мокрий сніг, сльота, і крики ворон у дворі. Вона мила не поспішаючи, ретельно, … Read more

В іншій ситуації Юра не став би витрачати час на розмову з цією людиною. Але сьогодні у нього був чудовий настрій. Не відповівши, він попрямував до під’їзду. Микола Федорович сприйняв мовчання сина, як згоду і пішов за ним. – І квартира у тебе класна! Велика така, – сказав гість, оглянувши кімнату. – Бачу, що ти молодець, багато чого досяг! І цілком можеш допомогти рідній людині. – Про що ви кажете?

by

– Я йду. І так, я люблю Вероніку. У нас з тобою все давно закінчилося – і кохання, і повага. А в нас із нею кохання. І вона мене цінує, не те що ти, – заявив батько.– Не тебе вона цінує, дурненький, а твої гроші, – заперечувала мати.-До речі, квартиру доведеться продати, а гроші поділити. … Read more

— Бабусю, мені в кашу варення побільше поклади! І мені теж! Вона тепло усміхнулася: — Вмивайтеся швиденько і за стіл. Вам що, варення з кашею чи кашу з варенням? Діти засміялися і побігли у ванну, аж тут у двері раптом подзвонили. Тетяна Петрівна подумала, що то, певно, сусідка. Відчинила і спершу навіть не впізнала — на порозі стояла Галина Йосипівна, Аллина мати! Оце так несподіванка

by

— Тетяно Петрівно, я на роботу побігла, суп дітям свіжий курячий зварила. А ви доїжте картопляний із фрикадельками, ви ж фрикадельки любите, — швидко кинула невістка Алла, збираючись у коридорі. — І не здумайте гуляти, сьогодні дощ обіцяли! І вона побігла у своїх справах, а Тетяна Петрівна пішла на кухню варити вівсянку собі та онукам, … Read more

У 42 роки, маючи за плечима власний будівельний бізнес я щиро повірив що серед сільської тиші, живуть прості, щирі дівчата.. І мені здалося, що я таку знайшов.Але розкопавши її краще За три години Настя,тягнула свій картатий баул до викликаного таксі «Економ».

by

Чоловіча наївність, як з’ясовується, ресурс майже невичерпний і дивовижно живучий. Особливо яскраво це проявляється в пошуках «тієї самої». У сорок два роки, маючи за плечима власний будівельний бізнес і непросте розлучення з класичною столичною хижачкою, я щиро повірив у гарну, але по суті утопічну ідею. У те, що десь далеко від мегаполісів, серед сільської тиші, … Read more

Готувала вечерю з трьох страв…старалася… ох, як я старалася. а він “кривився”. Перестала варити зовсім: «Їж у їдальні, раз там смачніше». Результат не змусив довго чекати…Чим усе закінчилося….напевно догадуєтесь..

by

П’ять років я вимірювала свої почуття до чоловіка каструлями борщу, кілограмами перекрученого м’яса й нескінченними дека́ми  випічки. Мені щиро здавалося, що дорога до чоловічого серця проходить винятково через кухню і шлунок. – Руслане, будеш жульєн? Я навіть кокотниці нові купила, – радісно казала я, витираючи лоба. На годиннику була восьма вечора, а я на ногах … Read more

– Сказав: «Яна, ти ж знаєш, у нас двокімнатна квартира, але одна кімната дитяча, друга – наша з Олею. Куди я їх покладу? На кухні? Їм же вже не двадцять років». А потім додав: «Ти ж старша, у тебе має бути совість». Останні слова Яна вимовила особливо рівно, без інтонації. Наче зачитувала чужий текст. – Він так і сказав? – запитав він глухо.

by

– Ви віддали квартиру братові? Ось і просіться до нього жити, у мене для вас місця немає! – відмовила Яна батькам. – Що ти таке говориш? – голос матері затремтів, але в ньому вже проступала знайома ображена нотка. – Ми ж твої батьки… Яна стояла посеред кухні, все ще тримаючи в руці телефон, на якому … Read more

Золотий ланцюжок, який свекруха з театральним пафосом одягла мені на шию перед сотнею гостей, виявився зовсім не подарунком.

by

Золотий ланцюжок, який свекруха з театральним пафосом одягла мені на шию перед сотнею гостей, виявився зовсім не подарунком. Це був зашморг. Але в день власного весілля я ще наївно вірила, що витягла щасливий білет. — Тобі просто пощастило, Олесю, — зітхала моя подруга Алла за тиждень до свята, розмішуючи каву. — Моя свекруха нещодавно вициганила … Read more