ЖИТТЯ

То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе сюрприз! – Вигукнув мій син, коли вони з сестрою увійшли. – Щоправда? І що ж це? – з нетерпінням спитала я. Моя дочка мовчала і дивилася собі під ноги. Мій син ніяково човгав ногами. – Ну, цього року ми мали не так багато грошей, – сказав він, – тому ми не купили тобі нічого особливого. Але ми …

by

То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе сюрприз! – Вигукнув мій син, коли вони з сестрою увійшли. – Щоправда? І що ж це? – з нетерпінням спитала я. Моя дочка мовчала і дивилася собі під ноги. Мій син ніяково човгав ногами. – … Read more

Дивно, але народу в електричці було багато – отже, не лише вони хотіли провести свято із родичами. Люди їхали з міста та виходили на невеликих станціях, навантажені яскравими подарунковими пакетами та коробками з тортами. Квартира бабусі, як і передбачала Аліна, зустріла їх запахом свіжої випічки. Любов Олексіївна відчинила двері з усмішкою.

by

– Аліно, мамо питає, ти приготуєш на новорічний стіл печеню і ті рулетики з баклажанів, які минулого разу всім так сподобалися? – поцікавився Олег. – На жаль, ні. Цього року я до твоїх батьків на Новий рік не зможу поїхати, – відповіла дружина. – Здрастуйте! Що це за новини? – здивувався він. – А хто … Read more

Наступного дня, повернувшись додому, Лариса застала цікаву картину. Посеред кімнати стояли дві великі валізи. На дивані смирно сиділи діти, а на стільці – Стас. Коли вона увійшла, він встав: – Ну що, догралася? Тепер будеш лікті кусати, та пізно. Дітей без батька залишила, а все через твій поганий характер!

by

– Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є – не вистачає двох сотень! Сума начебто й невелика, але ж це вона на дрова збирає! І Стас про це прекрасно знає. Сам-то в скарбничку нічого не кладе! Лариса зібрала всі гроші, згорнула їх і … Read more

Це ти мені кажеш? — обурився напарник. — Ти дивися за дорогою, а ми тут самі розберемося

by

— Грицю, зупини цей віз! — прохрипів експедитор, потираючи обличчя. — Зараз цей міський розумник розповість мені, як треба жити. Ану, виходь, герой у лінзах! Водитель вантажівки, мовчки вишкірившись, пригальмував на темному узбіччі. Дверцята з боку пасажира відчинилися, і на землю зістрибнув невисокий молодий чоловік. Він спокійно зняв окуляри, поклав їх до футляра і сховав … Read more

— Ну, що ти, бабусю, не треба грошей, я сама все куплю! — Який там сама! У тебе весілля на носі, ніби я не знаю, яке все зараз дороге. Бери, не сперечайся. До речі, у мене для тебе подарунок є, почекай, зараз дістану. Бабуся довго рилася в шафі і шаруділа пакетами, поки, нарешті, не витягла невеликий рожевий.

by

Мама подзвонила і якимось тонким дитячим голосом сказала: — Христина, ти можеш приїхати… Серце відразу впало в район шлунка. Такий голос Христина вже чула, коли не стало дідуся. Тоді вони всією сім’єю поспішно вибирали чорне вбрання, бо чорний був тільки у Васі, її старшого брата, який у розпал підліткового віку інший колір не визнавав. Потім … Read more

Коли вона відкривала двері, то чула, як сусідка й досі не може вгомонитися, її невдоволений голос було чутно на сходову клітку.

by

Вона бачила його майже щодня. Ось так доля звела їх в одному будинку, в одному під’їзді і на одному сходовому майданчику. Зводила їх в магазині, де вона купувала продукти, а він стояв з дружиною, яка завжди була незадоволена якістю продуктів і його платоспроможністю. – Казала скупитися в гіпермаркеті. – Але в мене ще не прийшов … Read more

– Світлану свою не приводь. Це мій ювілей. Не хочу бачити її за своїм столом! – категоричний тон матері вибив з рівноваги Антона. Він спробував заперечити: – Мамо, вона моя дружина. Що я їй скажу? Що вона не запрошена? 

by

– Світлану свою не приводь. Це мій ювілей. Не хочу бачити її за своїм столом! – категоричний тон матері вибив з рівноваги Антона. Він спробував заперечити: – Мамо, вона моя дружина. Що я їй скажу? Що вона не запрошена? Я взагалі не розумію, що вона тобі зробила? Ми одружені вже п’ять років. Пора б тобі … Read more

— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось ми тепер будемо жити тут. Хочемо бачити, як росте наш онук, Ваня. Ви так рідко приїжджаєте в гості, він нас майже не знає. Будемо виправляти ситуацію. Не хотіли раніше вам говорити, приховували, приїжджали сюди. Але тепер вже справа зроблена.

by

— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось ми тепер будемо жити тут. Хочемо бачити, як росте наш онук, Ваня. Ви так рідко приїжджаєте в гості, він нас майже не знає. Будемо виправляти ситуацію. Не хотіли раніше вам говорити, приховували, приїжджали сюди. Але … Read more

У Людмили дві бабусі, але знайома вона була тільки з бабусею по материнській лінії. Бабусю по материнській лінії вона бачила тільки на фотографії в старому альбомі. У дитинстві вона дуже любила цей альбом розглядати. З фотографії на неї дивилася сувора, струнка жінка у наглухо закритій сукні. Історія там банальна. Просто, коли батько познайомився з матір’ю, бабуся не оцінила його вибір, була проти їх шлюбу. Але батько відмовлявся її слухати, тому бабуся припинила спілкування з його родиною.

by

У Людмили дві бабусі, але знайома вона була тільки з бабусею по материнській лінії. Бабусю по материнській лінії вона бачила тільки на фотографії в старому альбомі. У дитинстві вона дуже любила цей альбом розглядати. З фотографії на неї дивилася сувора, струнка жінка у наглухо закритій сукні. Історія там банальна. Просто, коли батько познайомився з матір’ю, … Read more

Тамара Владиславівна сиділа на ганку і дивилася в далечінь. У сеpці її не зrасала надія, що донька приїде, вона ж обіцяла! Сьогодні Тамара мала сімдесятий ювілей. На жаль, чоловіка вона втpатила давно, тож старість доводилося доживати одній, хоча єдина донька й жила в місті, яке від села зовсім недалеко знаходилося, донька до неї не їздила. Чекала старенька до вчора, але так і не дочекалася. Тоді вона встала та пішла до сусідського мужика.

by

Тамара Владиславівна сиділа на ганку і дивилася в далечінь. У сеpці її не зrасала надія, що донька приїде, вона ж обіцяла! Сьогодні Тамара мала сімдесятий ювілей. На жаль, чоловіка вона втpатила давно, тож старість доводилося доживати одній, хоча єдина донька й жила в місті, яке від села зовсім недалеко знаходилося, донька до неї не їздила. … Read more