Категорія: ЖИТТЯ

— З Андрієм розлучилися. Він її кинув, виїхав, забрав свою частку з орендованої квартири. Свєта одна не потягне оренду, та й робота у неї не склалася. Обіцяли золоті гори, а фактично — копійки. Вона повертається до мами. Ольга повільно поклала виделку на тарілку. — До мами? Тамарі Іванівні майже сімдесят років. Вона ж на пенсії.

Коментарі Вимкнено до — З Андрієм розлучилися. Він її кинув, виїхав, забрав свою частку з орендованої квартири. Свєта одна не потягне оренду, та й робота у неї не склалася. Обіцяли золоті гори, а фактично — копійки. Вона повертається до мами. Ольга повільно поклала виделку на тарілку. — До мами? Тамарі Іванівні майже сімдесят років. Вона ж на пенсії.

Підвищення прийшло в кінці березня, коли за вікном ще лежав брудний сніг, але в повітрі вже відчувалося наближення весни. Ольга…

– А що, я мушу тебе любити? Ти мені ніхто! – Огризнулася Лєра, – у мене є мама!

Коментарі Вимкнено до – А що, я мушу тебе любити? Ти мені ніхто! – Огризнулася Лєра, – у мене є мама!

– Ігорю, а про мене ти подумав? – Тихо запитала Аня чоловіка, – я розумію, що ти любиш дочку. Я…

– Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.

Коментарі Вимкнено до – Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.

Дзвінок у двері. Відкриваю. За дверима красуня – молода років тридцять з невеликим хвостиком…  Тоненька фігурка, яку облягає червона сукня-міні…

Лера і влітку на дачі була наїздами і тільки з компанією. Вони не відразу і зрозуміли, що у неї є дочка, та й то по грубих окриках. — Емма, куди пішла, йди додому грайся, погода погана! — Які тобі гості, ти спочатку навчися поводитися! — Емма, ану швидше принеси одноразові тарілки і виделки, і щоб я тебе не бачила, тут дорослі розмовляють!

Коментарі Вимкнено до Лера і влітку на дачі була наїздами і тільки з компанією. Вони не відразу і зрозуміли, що у неї є дочка, та й то по грубих окриках. — Емма, куди пішла, йди додому грайся, погода погана! — Які тобі гості, ти спочатку навчися поводитися! — Емма, ану швидше принеси одноразові тарілки і виделки, і щоб я тебе не бачила, тут дорослі розмовляють!

Три дні за вікном було дуже шумно — сусідка знову привезла на дачу велику компанію на свята. Тим більше, що…

 Пожити хочу, але мати твоя має рацію. Тільки вона просить квартиру мою на твого брата одразу оформити. А в мене онука ж два, та й ти все ж таки ближче. А вона на мене насіла. – Пашка одружився, діти в нього, третього чекають. Я все розумію, та й не живу я там. А ось тебе образити боюся. Ти тут зі мною пораєшся, а я начебто не правильно зроблю.

Коментарі Вимкнено до  Пожити хочу, але мати твоя має рацію. Тільки вона просить квартиру мою на твого брата одразу оформити. А в мене онука ж два, та й ти все ж таки ближче. А вона на мене насіла. – Пашка одружився, діти в нього, третього чекають. Я все розумію, та й не живу я там. А ось тебе образити боюся. Ти тут зі мною пораєшся, а я начебто не правильно зроблю.

– Розмова не телефонна, але важлива. – Я сад тобі розчистити збирався, може, там і поговоримо. Заодно розкажеш і порадиш…

Того вечора, коли вона хотіла розказати йому радісну новину, на побачення замість Бориса прийшов його друг. Приніс записку: «Пробач, забудь. Не шукай мене». А на словах додав, мовляв, мати в нього дуже сувора і вже знайшла йому вдома вигідну наречену. Дівчина тяжко переживала, але маля залишила.

Коментарі Вимкнено до Того вечора, коли вона хотіла розказати йому радісну новину, на побачення замість Бориса прийшов його друг. Приніс записку: «Пробач, забудь. Не шукай мене». А на словах додав, мовляв, мати в нього дуже сувора і вже знайшла йому вдома вигідну наречену. Дівчина тяжко переживала, але маля залишила.

Щойно Олена переступила поріг квартири, як спересердя сплеснула руками: забула купити їжу для кота! Доведеться повертатися до крамниці, бо Мурчик…

Точніше – прості страви їй давалися ще нормально, але з вишуканими була проблема. Смачно готувати й красиво прикрашати страви вміла її мама, але така навичка чомусь не передалася Анжелі. Наче вона й готувала все за маминим рецептом, проте часто були проблеми – суп перетворювався на кашу, чи навпаки – одна вода.

Коментарі Вимкнено до Точніше – прості страви їй давалися ще нормально, але з вишуканими була проблема. Смачно готувати й красиво прикрашати страви вміла її мама, але така навичка чомусь не передалася Анжелі. Наче вона й готувала все за маминим рецептом, проте часто були проблеми – суп перетворювався на кашу, чи навпаки – одна вода.

Анжела та Микола нарешті назбирали перший внесок на кредит і купили квартиру. З тещею жилося теж непогано – ситно та…

– Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки

Коментарі Вимкнено до – Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки

Хлопчик прокинувся від стогону матері. Підійшов до її ліжка: – Мамо, тобі боляче? – Матвійчику, принеси водички! – Зараз, –…

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Коментарі Вимкнено до Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству…

Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.

Коментарі Вимкнено до Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.

Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було…