Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • «Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все менше жартів, все менше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх….

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все менше жартів, все менше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх….

Viktor
12 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все менше жартів, все менше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх….

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все меньше жартів, все меньше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх….

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.

Втомились дуже, все меньше жартів, все меньше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх кого будемо обіймати, уявляємо зустріч з близькими, обійми, поцілунки, та… щастя, де ж воно… Хочеться дожити.

Навігація записів

Коли свекри оголосили, що нарешті купили дачу, одразу зрозуміла – тут щось нечисто. У свекра проблеми зі спиною, точно не можна нічого важкого тягати. А пані Віра сама не дасть ради з тими клопотами. Знаєте, я, звісно, нічого не маю проти дачі. Але потрібна вона була свекрусі, а пахати на ній мав мій Микола. Ну і як донести жінці, що в нас і свої клопоти є?!
Син Сергій поспішав машиною до вокзалу. Коли він приїхав, то вийшов із машини, а потім допоміг вийти своїй матері Надії. -Ну ось, дарма поспішали. Ще цілих 40 хвилин є. -Нічого, синку, я почекаю в залі очікування, а ти йди. Сергій обійняв маму та поїхав. А Надія пройшла до зали очікування, побачила одне вільне місце та попросила жінку прибрати її сумку з сидіння. Жінка невдоволено прибрала. Через 40 хвилин поїзд прибув, і Надія неквапливо пішла до свого вагона. Син жив у місті, а Надія у невеликому селищі. Їхати треба було до останньої станції, тож жінка сіла на місці біля вікна. Вона часто …

Related Articles

– Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

— Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

«Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Цікаве за сьогодні

  • – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки
  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes