Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Нaвроцький дорікнув Зеленському у невдячності за допомогу Польщі

Нaвроцький дорікнув Зеленському у невдячності за допомогу Польщі

Viktor
19 Грудня, 202519 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Нaвроцький дорікнув Зеленському у невдячності за допомогу Польщі

Під час спільної пресконференції у Варшаві президент Польщі Кароль Навроцький обговорив із президентом України Володимиром Зеленським тему сприйняття польської допомоги українською стороною. За словами Навроцького, у польському суспільстві існує відчуття, що внесок Польщі у підтримку України не завжди отримує належну оцінку.

“Такі настрої фіксуються й у соціологічних опитуваннях. Українська влада має інструменти впливу на цю ситуацію і може або сприяти зміні цієї тенденції, або її ігнорувати”, — зазначив польський президент.

Реакція України: союз понад усе

Володимир Зеленський у відповідь наголосив, що Росія зацікавлена у послабленні відносин між Україною та Польщею і прагне зруйнувати союз двох держав. Президент України підкреслив, що Київ не дозволить цього зробити.

“Україна завжди вдячна Польщі, і завжди буде вдячна, але при цьому Україна завжди захищала себе і захищала собою Європу. Найвищу ціну ми заплатили — це життя наших людей, сімей, дітей. Союз наших держав міцний, він має таким і залишитися, ми маємо працювати, щоб він таким був і надалі”, — заявив Зеленський.

Президент додав, що відповідальність за збереження партнерства між Україною та Польщею лежить на політичному керівництві обох країн.

Значення партнерства

Ця зустріч стала важливою демонстрацією єдності Києва та Варшави. Зеленський підкреслив, що міцний союз із Польщею є не лише символом взаємної підтримки, але й важливою складовою безпеки у Європі. Він зазначив, що без незалежної України Москва неминуче може поширювати свою агресію далі, включно на Польщу.

Заклик до взаємної уваги

Обидва президенти наголосили на необхідності уважного підходу до комунікацій та політичних заяв, щоб уникнути непорозумінь і забезпечити, щоб союз двох народів залишався непохитним.

Під час зустрічі Зеленський також запросив Кароля Навроцького відвідати Україну, підкресливши важливість особистих контактів для зміцнення двосторонніх відносин.

Джepeлo

Навігація записів

Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки – Зеленський
Удар по мосту на Одещині: рух через Маяки тимчасово обмежили

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes