Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Це лише веpхівка айсберга”: Пoрошенко закликав звiльнити з посад держслужбовців, причетних до “Мiндічгeйту”, а корyпційні грoші віддати на потрeби ЗCУ

“Це лише веpхівка айсберга”: Пoрошенко закликав звiльнити з посад держслужбовців, причетних до “Мiндічгeйту”, а корyпційні грoші віддати на потрeби ЗCУ

Viktor
10 Грудня, 202510 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Це лише веpхівка айсберга”: Пoрошенко закликав звiльнити з посад держслужбовців, причетних до “Мiндічгeйту”, а корyпційні грoші віддати на потрeби ЗCУ

Держслужбовці, які причетні до корупційного скандалу “Міндічгейт”, мають бути звільнені з посад і нести відповідальність, а корупційні гроші мають бути повернуті в бюджет і спрямовані на потреби ЗСУ.

Про це сказав Петро Порошенко під час передачі військовим чергової партії ПДТР “Ай-Петрі СВ”.

“Прийнятий закон про бюджет. Ще раз наголошую, прийнятий всупереч позиції фракції “Європейська Солідарність”. Внаслідок діалогу ми змогли знайти джерела для одного мільярда коштів для Збройних Сил. Але там всунули хабар депутатам у вигляді 200 тисяч гривень на місяць для депутатських повноважень. Ми будемо ініціювати ці гроші забрати до бюджету Верховної Ради і передати воїнам”, – говорить Порошенко.

“Друга позиція. Ми наголосили, що дорожнє будівництво має бути прив’язане виключно для комплексу оборони держави. Це логістичні шляхи забезпечення Збройних Сил і шляхи евакуації. Зробіть антидронові позиції. Ні – вони будують дороги на 9 мільярдів або собі, або до своїх курортів. Це погано закінчиться”, – застеріг Петро Порошенко.

“І третя позиція. Бюджет не містить індексацію для військовослужбовців Збройних Сил. Нам лише вдалося записати як доручення, що за підсумками або протягом першого кварталу ми збільшимо з 10 до 20 % ПДФО воїнам. Що це таке?”, – обурився Порошенко.

Він також констатував, що млява і нерішуча реакція влади на “Міндічгейт” підриває довіру західних партнерів України.

“Не звільнені урядовці, які безпосередньо залучені на плівках. Не звільнений Голова фінмоніторингу, який покривав корупцію, особисто брав участь у крадіжках коштів державного бюджету в Полтавській області для будівництва фортифікаційних споруд на Покровському напрямку. Думають, що вдалося відволікти увагу. Не вдасться”, – наголошує лідер партії.

“Нам треба терміново налагоджувати наш діалог з американськими партнерами. Він втрачений. Як я і казав, у вас є проблеми комунікації. Я дуже чекав, що з Брюсселя українська делегація буде повертатися з коштами російських заморожених активів. Я не втрачаю надії, що це буде. І я дуже чекав, що ми наблизимо санкції, наступний 20-й пакет санкцій Євросоюзу. Чого ми чекаємо? Я дуже чекав, що якщо путін не піде на умови американців і європейців, то будуть обговорені додаткові санкції з боку G7 і Євросоюзу. Дуже чекав, що ми отримаємо додаткову зброю, якої так не вистачає на фронті, включно з далекобійною і протиповітряною. А в результаті нерішучих дій по корупційному скандалу ми можемо бути позбавлені навіть грошей”, – констатує Порошенко.

“Ми не дозволимо бавитися. Ми будемо вимагати, щоб переговорна делегація прибула до Верховної Ради. Ми будемо вимагати дуже рішучих кроків для притягнення до відповідальності учасників корупційних дій і в енергетиці, і в оборонних закупівлях, і скрізь, бо те, що НАБУ показало, це лише верхівка айсберга”, – наголошує Петро Порошенко.

Джерело

Навігація записів

Пoлітика Трaмпа підриває єдніcть CША та Єврoпи – Папа Римський
“Я нарахував 180 млpд грн на витрeбeньки”: пoлітик Юрiй Луцeнко про дeржбюджет-2026

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Татку, ви ж бачите, як Толік старається, — зітхала вона, дивлячись на море. — Але все в оренду, все на чужих кутках. Серце болить за дітей. А Павло… Павло молодець, він господар. Йому те місто тільки заважатиме. Він там задихнеться серед бетону. Йому простір треба, земля. Ви ж знаєте, він у нас людина від природи. Свекор слухав, кивав, але нічого не обіцяв. Він був людиною старої закалки, для якої справедливість була не порожнім словом. Проте крапля камінь точить. До кінця відпустки він уже почав думати, що, можливо, Ірина має рацію. Може, дійсно, віддати все старшому, щоб той нарешті став на ноги, а Павло… Павло ж сильний, він зрозуміє. Павло дізнався про ці плани випадково. Старий сусід по батьківській квартирі, з яким вони колись разом рибалили, зателефонував запитати, чи не продають вони житло. — Та ніби ні, дядю Степане, — здивувався Павло. — Звідки такі думки? — Та бачив я твого брата з жінкою минулого тижня. Вони тут з якимось чоловіком ходили, вікна міряли, про перепланування говорили
  • – Ти мусиш мені якусь компенсацію платити! Хоч 8 тисяч на місяць, це ж не чесно! – Коли чоловік мене покинув, я не сварилась, та вирішила з ним домовитися
  • -Так, знаю …. І тому спитаю тебе прямо: ти вважаєш це нормально, коли у чоловіка проблеми і проблеми з грошима, а його дружина з донькою беруть і їдуть на курорт? Це нормально, по-твоєму? Хороша дружина завжди чоловіка свого підтримує, а така вертихвостка без штанів останніх залишить! І питається чи потрібна тобі така дружина?
  • Побачивши Зінаїду Петрівну й Олега, він трохи зніяковів, оскільки не очікував зустріти їх тут, але ввічливо привітався й навіть посміхнувся. Він зрозумів, що Вероніка не втрималася й повідомила про цю радісну подію матері по телефону. Звісно, була радість, крики немовляти, його ніжний запах. Але потім зять, дочка та онук поїхали не до Зінаїди Петрівни, а до своєї орендованої однокімнатної квартири.
  • Оксано! — почав чоловік. — Я тут багато думав про наше майбутнє. Ми вступаємо в новий етап. І я хочу, щоб наші стосунки були максимально чесними та партнерськими. Як у цивілізованому світі. Оксана відставила келих і напружилася. Щось у його тоні підказало їй, що зараз романтика закінчиться. — До чого ти клониш, Андрію? — Я пропоную сьогоднішній рахунок, ну, і взагалі надалі, розділити порівну. Як два рівноправні партнери. Щоб ти не почувалася просто «дружиною при чоловікові», а відчувала власну фінансову гідність. Розумієш? Давай кожен заплатить за свою частину вечері. Це ж так по-сучасному, без оцих застарілих патріархальних боргів. У залі ресторану раптом стало дуже тихо. Оксані здалося, що навіть музиканти перестали грати. Вона повільно відкинулася на спинку крісла, і її погляд став холодним, як лід. — Розділити рахунок? — перепитала вона так тихо, що Андрієві стало ніяково. — Ти пропонуєш мені заплатити за свою вечерю в день нашого срібного весілля? — Ну так, — пробурмотів він, відчуваючи, як впевненість кудись випаровується. — Це ж про рівність, Оксано. Про те, що ти — самодостатня жінка
  • Як це… у нас? Вітя, ти ж знаєш, я сама ледь відійшла. Мені не можна важкого, я вранці на процедури ходжу… — Слухай, Олено, не починай, — перебила Люба, оглядаючи нашу вітальню. — У нас квартира на четвертому поверсі, ліфт часто не працює. А у вас приватний сектор, повітря свіже. До того ж, ти зараз не працюєш, на пенсії по інвалідності. Тобі все одно робити нічого, от і будеш за мамою дивитися. — Але ж у Ганни Іванівни трикімнатна квартира! — подав голос батько з кімнати. — Чому б їй не жити у себе, а ви б заходили? — А хто заходитиме? — пирхнув Віктор. — Ми з Любою працюємо з ранку до вечора. У нас кар’єра, діти. А ви тут собі сидите тихенько. Жінки в цих справах кращі, у них терпіння більше. Мама зблідла. Я бачив, як у неї затремтіли руки. Вона почала щось белькотати, виправдовуватися, ніби вона в чомусь винна. Тут я вже не витримав. Я вийшов на середину кухні і став прямо перед Віктором. — А тепер послухайте мене уважно, “родичі”, — мій голос був на диво спокійним, але холодним. — План ваш чудовий, але є одна маленька проблема. Бабуся до нас не поїде
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes