У День збройних сил України активну частину українського суспільства приголомшила новина: до лав українського війська повернувся ексміністр оборони, колишній депутат Верховної Ради від забороненої нині “Партії регіонів” Олександр Кузьмук.

“Камбек” генерала армії, що з 2019-го перебував на пенсію, а також його поточний статус викликали значну реакцію українців. Тож OBOZ.UA вирішив нагадати, хто такий генерал Кузьмук,  в яких гучних ситуаціях виринало його прізвище і чому багато хто вважає, що цьому  кадровому військовому у сучасній системі безпеки й оборони – не місце.

Про повернення до структури Збройних сил України ексміністра оборони часів президента Леоніда Кучми, колишнього “регіонала”  Олександра Кузьмука стало відомо у День ЗСУ 6 грудня з допису на  Facebook-сторінці Сил територіальної оборони. У статусі радника командувача Сил ТрО він вручив нагороди бійцям тероборони.

“За історично невеликий період Збройні Сили України пройшли великий шлях. Якщо ми чинимо опір монстру, який своїми силами переважає нас в багато разів, то це виключно завдяки вам – усім офіцерам, сержантам і солдатам, які б’ються мужньо і стійко! Честь вам і хвала!” – навели сказані Кузьмуком під час церемонії слова у Силах ТрО.

І, зважаючи на неоднозначну репутацію та вчинки генерала-пенсіонера, його “камбек” викликав неабияке збурення у суспільстві – настільки, що у ТрО вимушені були закрити можливість коментувати допис зі згадкою про Кузьмука.

“Я спершу не повірив, але це правда. У нас воскресили та повернули до Збройних Сил Олександра Кузьмука! Йому 71 рік, був міністром оборони ще за часів Кучми, із 1996 року. Потім був нардепом трьох скликань від “Партії регіонів”. За часів депутатства підписав звернення до Сейму Польщі з проханням визнати, що українці нібито вчиняли геноцид проти поляків. Нарешті армійська реформа”, – саркастично зазначив громадський діяч, волонтер та блогер Сергій Стерненко.

Втім, повернення Кузьмука Стерненко випадковістю не вважає: на думку волонтера, це черговий прояв досить чіткої тенденції.

“То як Кузьмук опинився у Збройних Силах знову? Його взяв до себе радником командувач сил ТРО Ігор Плахута. Під час Революції Гідності він командував підрозділами Внутрішніх військ під час розгону Майдану 10 грудня 2013 року. Для нього, вочевидь, Кузьмук є беззаперечним авторитетом”, – написав волонтер.

Звістка про повернення Кузьмука викликала шквал емоцій в українському сегменті соцмереж, зокрема у мережі Х.

“Спочатку з цивільних злочинно і поспіхом сформували ТрО, відправили не навчених проти проф-армії. Унаслідок цього загинули тисячі патріотів, які стали на захист А тепер там Кузьмук радником з’явився, не здивуюся, якщо він із початку мав там вплив і сприяв тим трагічним рішенням”, – зазначено в одному з дописів.

“Муженка, Забродського та інших фахових офіцерів кишнули А Кузьмук вручає нагороди. Це якийсь сюр .Може десь там і Яник чи Табачник з Азіровим прилаштовані. Ще й коментарі закрили”, – обурився інший користувач.

Вистачає у мережі й різноманітних жартів та мемів з приводу  новини, що збурила суспільство.

Хто такий Олександр Кузьмук: офіційна біографія

Олександр Кузьмук народився 17 квітня 1954 року у Славуті Хмельницької області. 

Військову освіту здобував у Харківському вищому танковому командному училищі (випустився у 1975-му) та у Військовій академії бронетанкових військ та академії Збройних сил України за спеціальністю “З’єднання та об’єднання Збройних сил”. 

Має науковий ступінь кандидата військових наук.

Військову службу Кузьмук розпочав одразу після випуску з вищого танкового командного училища: служив на командних посадах у радянській армії. Після розпаду СРСР, з 1990 по 1995 рік,  був начальником штабу та командиром дивізії, а в 1995 році очолив Національну гвардію України.

У 1996-2001 роках обіймав посаду міністра оборони при президентові Кучмі. У цей період Кузьмук отримав звання генерала армії – і вже у такому статусі розпочав свою політичну кар’єру.

З 2002 по 2006 рік Кузьмук був народним депутатом, а у 2004-2005 роках вдруге очолив Міністерство оборони, також кілька місяців обіймав посаду віце-прем’єра, встиг знову позасідати у Верховній Раді

Третє “пришестя” Кузьмука до Верховної Ради відбулося у 2012 році – і завдячував він ним політсилі президента-втікача Віктора Януковича  “Партія регіонів”. У 2014-му ж Кузьмука призначили позаштатним радником президента з питань оборони.

Повторити свій електоральний успіх ще й у 2014-му Кузмук не зміг: до парламенту у постреволюційній Україні його вже українці не обрали.

У 2019-му Кузьмук пішов на пенсію і був звільнений з війської служби за віком.

Має дружину Людмилу, сина Івана (1975 р.н.) та доньку Марію (1985 р.н.).

Що закидають одіозному генералу українці

Під час обох каденцій Кузьмука на посаді очільника Міноборони – і у 1996–2001, й у 2004–2005 роках – його ім’я спливало у зв’язку з гучними подіями, які складно назвати вигідними для України.

Так, перший прихід Кузьмука до Міноборони завершився його відставкою після випадкового збиття над Чорним морем російського пасажирського літака Ту-154М 4 жовтня 2001 року.

Того дня борт російської авіакомпанії “Сибір” виконував рейс Тель-Авів-Новосибірськ – і, пролітаючи над Чорним морем, він впав у воду. Загинули 66 пасажирів і 12 членів екіпажу – громадяни Росії та Ізраїлю.

Сталося це під час проведення бойових пусків ракет під час спільних українсько-російських навчань з ППО, які проходили на підконтрольному Росії полігоні 31-го дослідного центру Чорноморського флоту Російської Федерації  на мисі Опук неподалік від Керчі.

І вже за кілька днів росіяни звинуватили у катастрофі свого літака Україну: мовляв, поруч з літаком вибухнула українська ракета з комплексу С-200В.

Українська сторона – включно з президентом Кучмою – свою причетність до ураження російського літака заперечувала. Аж раптом міністр Кузьмук та тодішній командувач ППО Володимир Ткачов 13 жовтня 2001 року визнали “провину” України ––і незабаром пішли у відставку.

У підсумку наша держава виплатила родичам загиблих у катастрофі росіян 7,8 млн доларів. Ще 7,6 млн отримали родини загиблих ізраїльтян. А російська авіакомпанія намагалася відсудити в України 15 млн доларів.

Юридично відповідальність України за збиття літака так і не було визнано, переконливих доказів ураження літака саме українською, а не російською ракетою, не знайдено.

Натомість ще один трагічний інцидент, пов’язаний з пуском ракети за часів першої каденції Кузьмука у Міноборони, був куди більш однозначначним. 20 квітня 2000 року, невдало пущена з полігону в Чернігівській області ракета класу “земля-земля” врізалася в житловий будинок у Броварах на Київщині. Тоді загинули троє людей, ще п’ятеро отримали поранення.

Також за міністра оборони Кузьмука українська оборона була значно ослаблена. При ньому у Збройних силах України відбувалися значні скорочення, а Україна у 1999-му віддала Росії  стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС, а також понад 500 крилатих ракет Х-55 за списання частини боргу за російський газ, що на момент підписання угоди становив  близько 275 млн доларів.

Стратегічна авіація, передана тоді Росії, як заявлялося згодом, за значно заниженою вартістю, нині використовується ворогом для бомбардувань українських міст.

У переддень повномасштабного вторгнення РФ Кузьмук, за його ж словами, вступив до ТрО– і відтоді “служить разом із командувачем територіальної оборони”

Вже під час повномасштабної війни з Росією Кузьмук засвітився у Монако. Там, у ресторані African Queen на території яхт-клубу, він у квітні 2024-го відзначив своє 70-річчя. 

Коли журналісти про це розповіли, сам Кузьмук спробував виправдатися тим, що святкування не було масштабним – і що йдеться про “просто вечерю” у колі близьких родичів: дружини, доньки  й зятя, а також сватів.

Тоді ж розслідувачі з’ясували, що рідня Кузьмука має нерухомість у Монако: майном на розкішному курорті обзавелися як свати, так і родина доньки включно з онуками ексміністра оборони. Звідки у рідні ексміністра кошти на недешеві придбання, зроблені, за твердженнями Кузьмука, 20-30 років тому (зокрема, як виглядає,  й у часи його міністерської діяльності) , залишається загадкою.

Цікаво також, що свого часу генерал армії, який нині ввручає нагороди українським Героям, які стримують російського агресора, категорично відкидав навіть думку про  можливу агресію РФ.

Вже після спроб росіян захопити острів Тузла у Чорному морі, за п’ять років до анексії Росією українського Криму він запевняв, що напад Росії неможливий, ті ж, хто вважає інакше – мають “збочене мислення”.

“Я не допускаю такої можливості (конфліктів у Криму. – Ред.), Тому що треба мати абсолютно збочене мислення, щоб допустити таке. У Російській Федерації достатньо своїх внутрішніх проблем. України з 46-мільйонним населенням і сильними озброєними силами може дати відсіч”, – казав в інтерв’ю у 2009-му Кузьмук.

Тих, хто вже тоді намагався застерегти про російську загрозу і неминучість війни, генерал називав провокаторами.

“Сьогодні ще продовжують говорити про наслідки війни в Грузії, хоча це була війна зовсім іншого масштабу. Україна ж перевантажена техногенно, тому жодна країна не наважиться на нас напасти. Та й мети такої не може бути апріорі. Тому я відкидаю саму цю філософію. Швидше за все, ці заяви носять провокаційний характер і робляться для того, щоб сподобатися комусь, показати, наскільки ми наїжачені”, – говорив він.

Тож не дивно, що українців вкрай обурило, що радником командувача ТрО стала людина з підіпсованим політичним минулим і подібним рівнем прогнозування ймовірних загроз.