Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Живий Бoгдан! Слaва Бoгу!” В Теpнополі Бoгдан, який мешкав на оcтанньому, 9 повepсі, затpимався вдома, кoли його мама спуcтилася до укpиття… Деталі…

“Живий Бoгдан! Слaва Бoгу!” В Теpнополі Бoгдан, який мешкав на оcтанньому, 9 повepсі, затpимався вдома, кoли його мама спуcтилася до укpиття… Деталі…

Viktor
25 Листопада, 202525 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до “Живий Бoгдан! Слaва Бoгу!” В Теpнополі Бoгдан, який мешкав на оcтанньому, 9 повepсі, затpимався вдома, кoли його мама спуcтилася до укpиття… Деталі…

З-під завалів будинку, який армія рф зруйнувала ракетним ударом у Тернополі, деблокували хлопця.

Він перебував на рівні між п’ятим і шостим поверхами. На щастя, він дивом залишився живим.

У ДСНС розповіли про порятунок 20-річного Богдана з Тернополя, який опинився під завалами зруйнованого ударом РФ будинку. Рятувальники визнають: те, що хлопцеві вдалося вижити — справжнє диво.

Про це йдеться у матеріалі ДСНС.

Як розповіли в ДСНС, під час чергової «хвилини тиші» рятувальники почули крики про допомогу.

Так, 20-річний Богдан був затиснутий у бетонних конструкціях, але, дякувати Богу, виявився живим. Надзвичайники встановили з ним контакт і почали розбирати завали, яких над ним було дуже багато.

Рятувальник ГМЦШР ДСНС України Денис Карпенко поділився, що хлопець був наляканий, дуже нервував.

«Я його заспокоював, казав: „Не нервуй, не витрачай сили, бо над тобою дуже багато завалу, треба розібрати. Наберися терпіння і чекай. Ми тебе обов’язково врятуємо“.

Тримали з ним контакт. Ми працювали з колегами вшістьох. Зробили цю роботу, врятували. Дивом постраждалий залишився живий», — констатував надзвичайник.

Він перебував у приміщенні кухні, біля холодильного відсіку. Його притиснуло кухонним стільчиком, він лежав у позі ембріона, руки перед собою, у нього було дуже мало перед собою вільного місця, щоб дихати. Рука була перебита кухонним столом.

«Це диво, як він вижив. Я ще такого не бачив», — розповів Карпенко.

Джерело

Навігація записів

Мoбільний інтeрнeт стане швидшим і не зникатиме під час aварій — ухвалено важливий зaкон
Переговори делегацій США, України та РФ тривають в Абу-Дабі – Axios

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes