Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Тернополі роcійська рaкета вбuла фaрмацевтку та двох її мaленьких дiтей

У Тернополі роcійська рaкета вбuла фaрмацевтку та двох її мaленьких дiтей

Viktor
22 Листопада, 202522 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до У Тернополі роcійська рaкета вбuла фaрмацевтку та двох її мaленьких дiтей

У Тернополі внаслідок російського ракетного удару 19 листопада загинула фармацевтка Марія Палагнюк разом із маленькими дітьми — 5-річною донькою та 1,5-річним сином.

Жінка працювала на вулиці Київській, 9А у Тернополі та завжди допомагала пацієнтам, розповіли у мережі аптек АНЦ.

«Марія була світлою, доброю і неймовірно чуйною людиною. Вона завжди зустрічала людей з теплом і щирою усмішкою. Її знали як уважну професіоналку, яка щодня допомагала пацієнтам із великою любов’ю до своєї справи», — написали колеги.

Раніше ДСНС опублікувала фото чоловіка Марії, який стояв з психологом біля зруйнованої багатоповерхівки. Протягом трьох днів він чекав на звістку про дружину та дітей, що перебували в будинку в момент удару.

Марія Палагнюк та її діти / © Facebook-сторінка "Їх убила Росія"

Тіла загиблих виявили 21 листопада.

Нагадаємо, Повітряні сили повідомили, що смертельного «прильоту» по багатоповерхівці в Тернополі завдала крилата ракета Х-101. На місці атаки було знайдено її уламки.

Джерело

Навігація записів

З Білорусі додому: Україна змогла повернути 31 свого громадянина — як це відбулося
Гарантії PФ не варті паперу, на якому написані: У ЄС хoчуть змінити щонайменше 4 пункти “мирного плaну” Трампа — Bild

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes