Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Києві трoє молодиків напідпuтку пoбuлu ветерана – учасника бoйових дій: пoліція повідомила нaпадникaм про підозру

У Києві трoє молодиків напідпuтку пoбuлu ветерана – учасника бoйових дій: пoліція повідомила нaпадникaм про підозру

Viktor
18 Листопада, 202518 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до У Києві трoє молодиків напідпuтку пoбuлu ветерана – учасника бoйових дій: пoліція повідомила нaпадникaм про підозру

У Києві троє молодиків напідпитку побили ветерана – учасника бойових дій: поліція повідомила нападникам про підозру

Дії фігурантів кваліфіковані за двома статтями Кримінального кодексу України — хуліганство, вчинене групою осіб, та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Відповідно до санкції статті, підозрюваним загрожує до чотирьох років позбавлення волі.

Днями на спецлінію «102» надійшло повідомлення від бригади швидкої медичної допомоги про те, що в Голосіївському районі група осіб побила чоловіка. На місце виклику виїхала слідчо-оперативна група територіального підрозділу.

Правоохоронці встановили, що потерпілий — 38-річний колишній військовослужбовець, ветеран — учасник бойових дій, який був комісований із Збройних сил після отриманого поранення.

У той час, коли він разом із товаришем йшов вулицею, до них почала чіплятись компанія нетверезих молодиків й провокувати конфлікт. У подальшому порушники повалили чоловіка на землю та завдали численних ударів руками та ногами по голові та тілу потерпілого, після чого втекли.

За скоєння злочину поліцейські Голосіївського управління поліції у взаємодії із аналітиками кримінального аналізу оперативно затримали трьох місцевих мешканців, віком 18, 19 та 28 років.

За процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури їм повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості) та ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство, вчинене групою осіб). Потерпілий перебуває в лікарні. Досудове розслідування триває.

Навігація записів

«Зuмoвa пiдтpuмкa». «Укpпoштa» poзпoчaлa… Вci xтo xoтiв oтpuмaтu тucячy гpн…
Родина вимагала від мене подарувати авто двоюрідній сестрі, яка ніде не працювала

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes