У моїх батьків є бізнес у Львові. Тому жили ми нормально, у достатку.

І я спершу боялася, що вони не приймуть Олега у зяті. Бо він звичайний хлопець з села, приїхав до Львова на навчання, шукав підробітки.

Однак, батьки щиро зраділи, коли почули про весілля:

– Доню, яка різниця, звідки та скільки грошей людина має? Головне, що ти щаслива поруч з таким чоловіком. Ми спокійні за тебе.

Вони нам допомогли оплатити весілля, навіть дали гроші на родичів Олега. Потім подарували квартиру (до того житло просто здавали в оренду як додатковий дохід)

Олег спершу не хотів йти на все готове:

– Ну що я за мужик? Сам не можу заробити? Таке відчуття, що батьки хочуть цими подарунками мене тільки принизити!

– Нічого подібного! Вони просто вирішили так допомогти. Інакше б ми самі роками збирали гроші та виплачували кредит.

Тато навіть пропонував йти Олегові на фірму до нього працювати, але чоловік відмовився.Я і сама не хотіла сидіти в них на шиї, влаштувалася самотужки на роботу.

Зараз ми виховуємо двох синів, Артура та Андрійка. Мої батьки щоразу купують онукам пістолетики, одяг, солодощі. А от свекри також стараються якось піддобритися – можуть з села передати свіжі продукти, молоко, сир, сметану, картоплю, закрутки.

І раніше все було добре. Але останні рази, коли ми приїздили в село у гості, то свекруху наче переклинило:

– Ой, то бабуся Аня вам такі велосипеди купила? Ну та, куркулі живуть та сміються, а ми прості люди стараємося якось виживати.

Це мене образило. Бо мої батьки свого часу бізнес просто з нуля починали, жили колись у гуртожитку зі мною. Ми навіть воду кип’ятили, аби в тазику помитися. А тут таке звинувачення від свекрухи, наче мої батьки куркулі!

– Та не звертай уваги. Моя мама дуже специфічна людина. Але вона не хотіла тебе образити.

Але потім вже й Олег змінився. Почав забороняти дітей до мами пускати:

– Нащо? Вона їх знову в якийсь дорогий ресторан поведе, роз балує! Теж мені, суші їсти!

– Так це нормально, бабуся хоче просто весело час з онуками провести.

– Хай приходить до нас і на майданчику погуляє.

Всі солодощі та іграшки, які моя мама приносить для дітей, Олег ховає геть. Звісно, у малих істерика, починаються сльози, крики, скандали. 

– Бачиш, що твоя мама натворила?! Треба о барахло дітям?! 

Я не знаю, що робити далі. Як до свекрів дітей возити – то Олег не забороняє, навпаки, сам пропонує. 

Але до моїх батьків не хоче пускати! І я не знаю, з чим це пов’язано…

Daryna