Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Мариноване овочеве асорті з патісонів, огірків і перцем на зиму: вдалий і дуже смачний рецепт заготовки

Мариноване овочеве асорті з патісонів, огірків і перцем на зиму: вдалий і дуже смачний рецепт заготовки

Viktor
14 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до Мариноване овочеве асорті з патісонів, огірків і перцем на зиму: вдалий і дуже смачний рецепт заготовки

Сьогодні ми будемо готувати мариновані патісони з огірками і болгарським перцем на зиму. Баночка такої заготовки виглядає дуже красиво. А її вміст – це дуже смачне асорті, яке можна подавати з будь-яким м’ясом і практично з будь-яким гарніром, особливо взимку.

Цей рецепт обов’язково сподобається любителям овочевих заготовок на зиму. Процес приготування такої зимової заготовки не є трудомістким, тому здійснити його зможе будь-яка господиня.

Інгредієнти:
На 2 літрові банки:

Патісон – 600 г
Огірки – 600 г
Болгарський перець – 2 шт.
Парасолька кропу – 4 шт.
Лист хрону – 2 шт.
Часник – 4 великих зубчика
Морква – 1 шт.
Перець гострий – 1 шт.
Лист чорної смородини – 2 шт.
Лист вишні – 2 шт.
Лавровий лист – 2 шт.
Для маринаду:

Сіль – 40 г
Цукор – 20 г
Оцет 9 % – 4 ст. л.
Вода – 1 літр

Приготування:
Патісони перебираємо, вибираємо плоди красивої форми і з неушкодженою шкіркою. Промиваємо патісони в холодній воді. Відрізаємо кінчики. Якщо патісони маленькі і поміщаються в горлечко банки, залишаємо їх цілими. Якщо вони не поміщаються в горлечко банки, розрізаємо на дві або чотири частини.

Огірки для консервації відбираємо невеликі, без пошкоджень. Огірки промиваємо в холодній воді. Потім у огірків відрізаємо обидва кінчика.

Болгарський перець промиваємо, розрізаємо вздовж і видаляємо насіннєву коробку. Нарізаємо на часточки.

Промиваємо листя хрону, кріп, листя смородини і листя вишні. Промитий лист хрону розрізаємо навпіл.

Очищаємо часник від лушпиння і промиваємо його. Якщо зубчики часнику великі розрізаємо їх на дві або чотири частини.

Гострий перець також промиваємо і нарізаємо кільцями.

Очищаємо і промиваємо моркву. Моркву нарізаємо кільцями.

На дно заздалегідь простерилізованих банок кладемо парасольку кропу, половину листа хрону, лист чорної смородини, лист вишні, колечка моркви, кілька кілець гострого перцю, часник і лавровий лист.

Потім акуратно розміщуємо огірки з патісонами. Між ними розміщуємо часточки болгарського перцю. Овочі намагаємося розташувати раціонально, щоб між ними залишалося якомога менше вільного простору. Верх овочів прикриваємо другою частиною листа хрону і парасолькою кропу.

Готуємо маринад. У каструлю наливаємо воду, насипаємо сіль і цукор. Доводимо маринад до кипіння. Потім додаємо оцет і відключаємо вогонь.

Банки з овочами заливаємо маринадом і прикриваємо стерилізованими кришками.

Для стерилізації банки з овочами ставимо в каструлю, дно якої вистелено рушником. У каструлю наливаємо гарячу воду. Ставимо каструлю на вогонь і на великому вогні доводимо до кипіння. Потім вогонь зменшуємо, щоб не було бурхливого кипіння, і стерилізуємо протягом 10 хвилин.

Після стерилізації банки обережно виймаємо і герметично закриваємо стерилізованими кришками, перевертаємо догори дном і накриваємо їх рушником.

Витримуємо так до повного охолодження. Зберігати такі мариновані овочі бажано в темному місці, можна при кімнатній температурі.

Ось і все, на цьому наші мариновані патісони з огірками і болгарським перцем на зиму готові!

Смачного і вдалих Вам заготовок! Дякую, що готуєте разом зі мною!

Навігація записів

CБУ викрила 12 поплічників Мeдведчука, які проводять інфoрмаційні атаки по Укрaїні
PФ втратила СУ-30, який виконував завдання поблизу острова Зміїний,- ВМС ЗСУ

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes