В Україні почали розслідування ще одного епізоду щодо ексміністра Олексія Чернишова. Зазначається, що він влаштував свою охорону та домашній персонал на високі посади в “Нафтогазі” із зарплатами понад 300 тис. грн і бронюванням від мобілізації. Однак через політичний тиск на антикороргани це розслідування наразі призупинено.
Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на власні джерела. Йдеться про людей, які виконували функції особистої охорони, домробітників і помічників, фактично обслуговуючи Чернишова в побуті, але формально були оформлені працівниками державної компанії.
За даними джерел, зарплатня таких “співробітників” сягала понад 300 тисяч гривень щомісяця, до того ж їм забезпечували бронювання від мобілізації, що створює потенційні ознаки службового зловживання. Епізод про фіктивне працевлаштування згадується в ухвалі суду, яка дала дозвіл на обшуки в помешканні Чернишова у червні.
Проте, за інформацією ЗМІ розслідування цього напрямку призупинене через ухвалення закону, що ліквідував незалежність антикорорганів, зокрема НАБУ (Національне антикорупційне бюро) та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура). Саме справа Чернишова, за даними джерел, стала формальним приводом для політичного наступу на антикорупційні органи, який викликав занепокоєння в Європейській комісії.
Олексій Чернишов є фігурантом масштабної справи про зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій України. Разом із ним підозрюваними є забудовник Сергій Копистира, ексрадник міністра Максим Горбатюк, колишня чиновниця Алла Сушон, представник будкомпанії Олег Татаренко та член правління НАК “Нафтогаз” Василь Володін. 27 червня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав для Чернишова запобіжний захід – застава в розмірі 120 млн грн, під яку він вийшов 2 липня.
Справа Чернишова вже стала символом тиску на антикорупційні інституції. Саме після серії обшуків, арештів і активних дій НАБУ по цьому кейсу Верховна Рада позбавила незалежності ключові органи, що розслідують корупцію на вищому рівні. У звіті Єврокомісії справу Чернишова прямо названо “інституційним спусковим гачком”, який активував наступ на НАБУ та САП.
