Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО! Готуємо смачні смажені пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста

ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО! Готуємо смачні смажені пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста

Viktor
16 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО! Готуємо смачні смажені пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста

ОБЕРЕЖНО! ЦЕ ДУЖЕ СМАЧНО!
Готуємо смачні смажені  пиріжки з м’ясом на  сковороді з дріжджового  тіста за рецептом улюбленої свекрухи. Спробувавши раз, ви будете готові їх їсти на сніданок, обід та вечерю хоч щодня.

Інгредієнти на 20 шт

Тісто

  • Вода тепла – 2 склянки
  • Сіль – 1 год.
  • Цукор – 1 ст.л
  • Дріжджі сухі – 12 гр
  • Олія – ​​60 мл
  • Борошно – близько 5-6 склянок

Начинка

Свинина – 600-700 грЯловичина – 300-400 грЦибуля ріпчаста – 2-3 штКартопля – 1-2штМорква – 1 штПерець запашний – 5 горошинЛавровий лист – 3 штПерець мелений за смакомСіль за смаком

Як приготувати пиріжки з м’ясом на сковороді з дріжджового тіста?

Готуємо начинку

М’ясо заливаємо водою, додаємо лавровий лист, запашний перець, солимо до смаку. Варимо з моменту закипання приблизно 1:00. Готове м’ясо дістаємо з бульйону та остуджуємо.

Начинки для піци

Моркву та картопля миємо та відварюємо до готовності в окремій каструлі. Готові овочі остудити та очищати.

Відварене м’ясо та овочі пропускаємо через м’ясорубку. Перемішуємо начинку, додавши в процесі 1-1.5 склянки бульйону, що залишився після варіння м’яса. Начинку солимо і перчимо до смаку.

Цибулю дрібно нарізаємо і обсмажуємо до золотистого кольору на розпеченій олії.

Викладаємо в сковороду м’ясний фарш та перемішуємо. Обсмажуємо фарш із цибулею ще протягом 5 хвилин, постійно перемішуючи.

Замішуємо тісто

У глибоку миску наливаємо 1 склянку теплої води. Додаємо 1 чайну ложку солі, 1 столову ложку цукру. Всипаємо 12 г сухих дріжджів і перемішуємо.

Просіюємо 1 склянку борошна, перемішуємо. Накриваємо рушником і залишаємо на 15-20 хвилин, доки не з’явиться піна.

Потім вливаємо в опару ще 1 склянку теплої води та перемішуємо. Частками просіюємо борошно, що залишилося (її може знадобитися трохи менше або більше). М’яке тісто замішуємо спочатку за допомогою ложки, а потім руками.

Наприкінці замісу вливаємо 60 мл олії і ретельно вимішуємо дріжджове тісто для пиріжків.

Миску з тістом накриваємо рушником або кришкою і залишаємо в теплому місці приблизно на 1:00, щоб тісто підійшло і збільшилося в обсязі. Потім його обминаємо та ще раз залишаємо на 20 хвилин, щоб тісто підійшло.

Формуємо та смажимо пиріжки

Руки та робочу поверхню змащуємо рослинною олією і ділимо тісто навпіл. Потім кожну половинку ділимо на 10 частин і шматочки тіста скочуємо в акуратні кульки. Накриваємо їх рушником, щоб не встигли завітритися, поки формуватимемо пиріжки.

Руками, змащеними олією з кожного шматочка тіста формуємо коржик і викладаємо начинку. Защипуємо краї пиріжків. Викладаємо на стіл швом донизу і залишаємо на 10 хвилин на вистоювання.

У сковороду наливаємо близько 500 мл рослинної олії та розігріваємо її. Перед смаженням кожен пиріжок розплющуємо рукою. Смажимо пиріжки на розпеченій олії на вогні трохи більше середнього з двох сторін до золотистого кольору.

Готові смажені пиріжки з м’ясом викладаємо в каструлю або миску на паперовий рушник, щоб пішов зайвий жир. Зверху накриваємо ще однією серветкою та кришкою – так пиріжки будуть м’якими.

Навігація записів

Верховна Рада звільнила прем’єра Шмигаля і весь Кaбмін
Дружина Трампа приголомшила УКРАЇНЦІВ! Її реакція РОЗІРВАЛА мережу. Такого НЕ ЧЕКАВ НІХТО, послухайте

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes