Як відомо, чинними нормами Закону «Про державну службу» передбачено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для вступу на державну службу вперше для осіб чоловічої статі віком до 60 років. Виняток зроблений для осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
Разом із тим, 8 липня Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 13347, який передбачає, що для призначення на посади державної служби чоловіки зобов’язані будуть пройти саме військову службу.
Аналогічно, як писала «Судово-юридична газета», мають пройти військову службу усі претенденти для призначення на посади прокурора (у їх випадку йдеться і про жінок).
Нагадаємо, що у 2024 році законом про посилення мобілізації №3633-IX було передбачено, що з 1 вересня 2025 року починається базова загальновійськова підготовка, визначена новою статтею 10-1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»:
- для громадян, які здобувають вищу освіту, – в закладах вищої освіти всіх форм власності, а також закладах освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
- для громадян, які планують вступити вперше на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, зайняти посади в органах прокуратури, а також інших громадян (за бажанням) – у навчальних частинах (центрах) Збройних Сил України.
Також нині передбачено, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки.
Однак законопроект 13347 пропонує взагалі скасувати базову загальновійськову підготовку шляхом виключення статей 9, 10-1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Натомість, на заміну цих інститутів запроваджується підготовка до нацспротиву.
Як зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту, оскільки наразі вимогою до посади держслужбовця є наявність вищої освіти, а прокурора – вищої юридичної освіти, то очевидно, що при чинному регулюванні усі особи чоловічої статі, які б претендували на ці посади, пройшли б базову загальновійськову підготовку у вищому закладі освіти, внаслідок чого вони мали б отримати військову-облікову спеціальність та можливість у подальшому призначатись на вказані посади.
Схваленим же комітетом законопроектом не пропонується встановити, що для призначення на ці посади може бути зарахована підготовка здобувачів освіти до національного спротиву (яка є заміною базової загальновійськової підготовки).
Відповідно, пропоновані зміни до цих законів створять перешкоди для значної кількості осіб щодо можливості претендувати на ці посади.
Таким чином, наслідком зазначених змін стане неможливість вступу на державну службу чоловіків, які не проходили саме військову службу.
Слід зауважити, що Національне агентство з питань держслужби (НАДС) даний законопроект не підтримало.
«Запропоновані законопроектом зміни можуть призвести до звуження кола та зниження якості добору можливих кандидатів на посади державної служби. Разом з тим, робота державного службовця полягає в досягненні цілей, визначених для відповідного органу, що передбачає застосування спеціальних знань і досвіду та виконання складних аналітичних, нормотворчих, прогностичних завдань тощо.
Водночас практика роботи державних органів, зокрема після повномасштабного вторгнення, свідчить про те, що таку роботу можуть ефективно виконувати і працівники, які не проходили військову службу. Таким чином, запропоновані зміни не сприятимуть добору професійних та вмотивованих державних службовців до органів державної влади, а навпаки можуть поглибити кадровий голод в цих органах та порушуватимуть меритократичний принцип добору на відповідні посади.
З огляду на викладене, прийняття запропонованих законопроектом змін в частині обмеження права на державну службу є недоцільним» – вказала у своєму висновку голова НАДС Наталія Алюшина.
