Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Чoловіки для призначення на посади держслужби зoбов’язані будуть пройти військову слyжбу – комітет схвaлив законопроект

Чoловіки для призначення на посади держслужби зoбов’язані будуть пройти військову слyжбу – комітет схвaлив законопроект

Viktor
9 Липня, 20259 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до Чoловіки для призначення на посади держслужби зoбов’язані будуть пройти військову слyжбу – комітет схвaлив законопроект

Як відомо, чинними нормами Закону «Про державну службу» передбачено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для вступу на державну службу вперше для осіб чоловічої статі віком до 60 років. Виняток зроблений для осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.

Разом із тим, 8 липня Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 13347, який передбачає, що для призначення на посади державної служби чоловіки зобов’язані будуть пройти саме військову службу.

Аналогічно, як писала «Судово-юридична газета», мають пройти військову службу усі претенденти для призначення на посади прокурора (у їх випадку йдеться і про жінок).

Нагадаємо, що у 2024 році законом про посилення мобілізації №3633-IX було передбачено, що з 1 вересня 2025 року починається базова загальновійськова підготовка, визначена новою статтею 10-1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»:

  • для громадян, які здобувають вищу освіту, – в закладах вищої освіти всіх форм власності, а також закладах освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
  • для громадян, які планують вступити вперше на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, зайняти посади в органах прокуратури, а також інших громадян (за бажанням) – у навчальних частинах (центрах) Збройних Сил України.

Також нині передбачено, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки.

Однак законопроект 13347 пропонує взагалі скасувати базову загальновійськову підготовку шляхом виключення статей 9, 10-1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Натомість, на заміну цих інститутів запроваджується підготовка до нацспротиву.

Як зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту, оскільки наразі вимогою до посади держслужбовця є наявність вищої освіти, а прокурора – вищої юридичної освіти, то очевидно, що при чинному регулюванні усі особи чоловічої статі, які б претендували на ці посади, пройшли б базову загальновійськову підготовку у вищому закладі освіти, внаслідок чого вони мали б отримати військову-облікову спеціальність та можливість у подальшому призначатись на вказані посади.

Схваленим же комітетом законопроектом не пропонується встановити, що для призначення на ці посади може бути зарахована підготовка здобувачів освіти до національного спротиву (яка є заміною базової загальновійськової підготовки).

Відповідно, пропоновані зміни до цих законів створять перешкоди для значної кількості осіб щодо можливості претендувати на ці посади.

Таким чином, наслідком зазначених змін стане неможливість вступу на державну службу чоловіків, які не проходили саме військову службу.

Слід зауважити, що Національне агентство з питань держслужби (НАДС) даний законопроект не підтримало.

«Запропоновані законопроектом зміни можуть призвести до звуження кола та зниження якості добору можливих кандидатів на посади державної служби. Разом з тим, робота державного службовця полягає в досягненні цілей, визначених для відповідного органу, що передбачає застосування спеціальних знань і досвіду та виконання складних аналітичних, нормотворчих, прогностичних завдань тощо.

Водночас практика роботи державних органів, зокрема після повномасштабного вторгнення, свідчить про те, що таку роботу можуть ефективно виконувати і працівники, які не проходили військову службу. Таким чином, запропоновані зміни не сприятимуть добору професійних та вмотивованих державних службовців до органів державної влади, а навпаки можуть поглибити кадровий голод в цих органах та порушуватимуть меритократичний принцип добору на відповідні посади.

З огляду на викладене, прийняття запропонованих законопроектом змін в частині обмеження права на державну службу є недоцільним» – вказала у своєму висновку голова НАДС Наталія Алюшина.

Джерело

Навігація записів

Удaр по Луцьку: собор УПЦ MП не пустив людей з твaринами в укриття під час атaки
Львiв зaтоплює: річка Зубра вийшла з берегів, автостоянки та дороги затоплені

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes