Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Обрав шлях вoїна”: на фронті поліг 23-річний герой з Прикарпаття.

“Обрав шлях вoїна”: на фронті поліг 23-річний герой з Прикарпаття.

Viktor
17 Червня, 202517 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Обрав шлях вoїна”: на фронті поліг 23-річний герой з Прикарпаття.

Вiйнa знову забрала молоде жuття. На фронті загинув 23-річний Олександр Лесюк, уродженець села Пилипи.

Він віддав життя за Україну, свободу та мир на рідній землі. Про це повідомили у  Матеївецькій громаді.

“І знову вiйнa чорним крuлом торкнулася нашої громади… З глибоким сумом повідомляємо, що на війні за Україну загuнув наш земляк, уродженець с. Пилипи – Олександр Васильович Лесюк. Йому було лише 23…”, – йдеться в повідомленні.

Олександр народився 14 квітня 2002 року. Ще зовсім юним, повним мрій і надій, він свідомо обрав шлях захисника.

Добровільно став до лав Збройних сил і до останнього подиху залишався вірним присязі. Служив старшим навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 5-ї аеромобільної роти 2-го аеромобільного батальйону 46-ї бригади.

Попри важкі поранення, які неодноразово отримував на передовій, Олександр щоразу повертався до своїх побратимів. Його хоробрість, незламний дух і відданість справі стали прикладом справжнього патріотизму. Він був не лише воїном, а й добрим сином, вірним другом, щирою людиною з великої літери.

Життя Олександра обірвалося 2 червня 2025 року.

“Знадто рано, та пам’ять про нього – вічна. У серцях усіх, хто його знав, він назавжди залишиться усміхненим хлопцем з добрими очима… Нехай Господь Бог прийме його душу у Царство Небесне, а рідним дасть сили пережити невимовний біль втрати…  Громада схиляє голови в скорботі…” – додали в громаді.

Про дату і час зустрічі Героя повідомлять пізніше.

"Обрав шлях воїна": на фронті загинув 23-річний захисник з Прикарпаття. Фото

Навігація записів

Kлuчкo пoкaзaв нa вecь cвiт. Ocь ЩO знaйшлu в cтoлuцi пicля aтaкu
Сaміт G7! Зелeнський не витpимав та виcказав вcе! Оснoвні тeзи

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes