Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Чоpна нeділя 25.05.25… Це Стaніслав, Рoман та Тaмара 17, 12 та 8 poків… Вoни були з oднієї poдини…

Чоpна нeділя 25.05.25… Це Стaніслав, Рoман та Тaмара 17, 12 та 8 poків… Вoни були з oднієї poдини…

Viktor
25 Травня, 202525 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Чоpна нeділя 25.05.25… Це Стaніслав, Рoман та Тaмара 17, 12 та 8 poків… Вoни були з oднієї poдини…

Це вбиті російськими терористами діти – Роман, Тамара та Станіслав. Їм було 8, 12 та 17 років. Усі троє – з однієї родини. Їхні батьки зараз – у лікарні, мама перебуває у важкому стані.

Сьогодні уночі кати зруйнували хату на Житомирщині, де мешкала родина Мартинюків.

“Діти більше не прийдуть до своїх класів, не сядуть за парти, не усміхнуться друзям, – написали у Коростишівському ліцеї. – У Роми за лічені дні мав бути випускний – день, на який він чекав із надією та мріями. А у його молодших брата й сестри попереду було ще стільки перших дзвінків, екскурсій, свят, відкриттів, щасливих моментів дитинства…Але все це обірвала війна. Нам болить. Усій шкільній родині. Висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким. Схиляємо голови в скорботі”.

Лютий ворог стер на порох будинок, убив діток, скалічив батьків і зруйнував стільки людських доль…

Навігація записів

Укрaїна повернула з пoлону ще 303 укрaїнських захиcників
Дpони ГУP розтpощuли війcьковий пoїзд окynaнтів пpямо під чac pyху: феєpuчні кaдри

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes