Ось як треба готувати Кабачки! Маю для вас смачний рецепт кабачків.

Коментарі Вимкнено до Ось як треба готувати Кабачки! Маю для вас смачний рецепт кабачків.

Коли ви приготуєте цей кабачок, ви закохаєтеся в цей рецепт! Маю для вас ідеальний рецепт кабачків. Мій чоловік просить мене щодня приготувати ці кабачки!

Інгредієнти:

  • 1 свіжий кабачок
  • 1 картопля
  • 1 морква
  • 4 зуб. часника
  • 2 яйця
  • 1 пучок зеленої цибулі
  • 150 г вівсяних пластівців
  • 100 г сиру моцарела
  • 60 мл грецького йогурту
  • 2 солоні огірки
  • 1 свіжий огірок
  • 1 свіжий помідор
  • 1 свіжий болгарський червоний перець
  • петрушка
  • сіль, перець чорний мелений, солодка паприка, сушений часник

Приготування:

Кабачок та картоплю натираю на терці, віджимаю зайву рідину через сито. Перекладаю у миску, також натираю моркву та часник. Солю, перчу, всипаю паприку. Додаю яйця, порізану зелену цибулю, перемішую.

Вівсяні пластівці прокручую через блендер у дрібну крихту, додаю до овочів. Тепер натираю на терці сир, додаю йогурт, дрібно порізані огірки, помідори, болгарський перець, петрушка, сушений часник, все гарно перемішую.

Формую руками коржики. Розігріваю олію в сковорідці і обсмажую до золотистості з обох сторін.

Смакую з улюбленим соусом!

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого