Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Сьoгодні під час виконання б0йового зaвдання на літaку F-16 загuнув 26-рiчний пілот Пaвло Івaнов, – ПC

Сьoгодні під час виконання б0йового зaвдання на літaку F-16 загuнув 26-рiчний пілот Пaвло Івaнов, – ПC

Viktor
12 Квітня, 202512 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Сьoгодні під час виконання б0йового зaвдання на літaку F-16 загuнув 26-рiчний пілот Пaвло Івaнов, – ПC

Під час виконання бойового завдання 12 квітня 2025 року загинув пілот Повітряних Сил Збройних Сил України, 26-річний Павло Іванов. Він ніс службу на винищувачі F-16.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

“Висловлюємо глибокі співчуття родині Павла. Він загинув у бою, боронячи рідну землю від окупантів…”, – йдеться у повідомленні.

У Повітряних силах зазначили, що сьогодні пілоти F-16 чи не щодня виконують бойові завдання на різних напрямках у неймовірно складних умовах, здійснюючи винищувальне прикриття авіаційних ударних груп та завдаючи ударів по ворожих об’єктах. 

Українські пілоти працюють та максимумі людських і технічних можливостей щоразу ризикуючи своїм життям під час виконання бойових завдань. Павло Іванов був одним із них.

“Усі обставини трагедії встановлюються міжвідомчою комісією, яка вже розпочала свою роботу. Вічного польоту, Герою!”, – наголосили в ПС.

Навігація записів

13 квiтня! Веpбна неділя 2025. Що категоpично не можна pобити в це велике свято. Як підгoтуватися
Міністерство культури заявило ,що не має достатньо площ і фахівців для евакуації мyзейних цінностей із зaгрожених тeриторій 

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes