Бельгія відчуває дедалі більший тиск з боку ЄС з метою дозволити використання заморожених російських активів для надання “репараційної позики” Україні.
Про це йдеться у публікації Financial Times, інформує “Європейська правда”.
Видання нагадує, що близько 190 млрд євро російських суверенних активів, що зберігаються в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів у Брюсселі, були заморожені у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Спершу багато західних країн, зокрема США, Німеччина та Бельгія, не хотіли користуватися цими коштами, побоюючись юридичних та фінансових наслідків. Однак протягом останніх тижнів позиція Європи змінилася.
Зокрема, видання ознайомилось з документом, в якому адміністрація президента США Дональда Трампа закликала союзників по G7 конфіскувати “або іншим чином використовувати” базові активи Росії “для фінансування оборони України”.
Після того німецький канцлер Фрідріх Мерц написав у статті для FT, що 140 млрд євро з цих коштів мають бути використані як кредит для озброєння України.
Європейська комісія відтоді виклала, як може бути структурований такий “репараційний кредит”.
Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер попросив 26 інших країн ЄС покрити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цим кредитом, і гарантувати повну суму, щоб Бельгія не була змушена його виплачувати.
Як зазначає видання, його позиція викликала осуд з боку інших столиць, особливо з урахуванням того, що прибуток Euroclear обкладається бельгійським корпоративним податком.
“(Бельгія) три роки стверджувала, що Euroclear є бельгійською компанією, і тому прибуток від неї також належить Бельгії. Тепер, коли вона хоче розділити ризики, вона заявляє, що Euroclear є європейською компанією”, – сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС, який брав участь у переговорах з цього питання.
Троє дипломатів розповіли, що терпіння щодо бельгійських посадовців вичерпується.
Інші європейські столиці стверджують, що складна ситуація в Україні вимагає солідарності, і вказують, що Польща погодилася розмістити в себе головний центр поставок зброї в Україну, а Данія – відправити до Києва винищувачі F-16, не вимагаючи від інших країн поділу ризиків.
“Більше немає легких рішень. Кожен повинен робити те, що може”, – сказав один з дипломатів ЄС.
Єврокомісія вже зробила спробу розвіяти деякі побоювання Бельгії, додавши положення про те, що в разі, якщо Росія почне виплачувати військові репарації, кредит буде покриватися національними умовними зобов’язаннями.
“Ми вважаємо, що ризики для Бельгії в цьому випадку досить обмежені”, – заявив європейський високопосадовець.
Єврокомісія, яку підтримує більшість столиць країн ЄС, стверджує, що кредит структурований таким чином, що не призводить до конфіскації активів, і вказує, що судові рішення за межами ЄС не визнаються Брюсселем.
Однак бельгійський уряд заявив, що “поточний план не є задовільним” і що умовні зобов’язання не “вирішують проблему покриття ризиків”.
Як зазначено, ЄС прагне узгодити кредит у розмірі 140 млрд євро до грудня, а перші виплати заплановані на другий квартал 2026 року.
Позиція бельгійського міністра де Вевера щодо росактивів дратувала деяких лідерів ЄС на нещодавньому саміті в Копенгагені, повідомили FT офіційні особи, обізнані про хід обговорень.
Вони також вказали на відносно низький рівень військової підтримки Бельгії Україні за останні три роки порівняно з Данією, Швецією та Німеччиною, які надали набагато більше.
Бельгійські посадовці натомість стверджують, що позиція де Вевера виправдана, оскільки він захищає національні інтереси своєї країни.
