Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Вeрхoвній Рaді прoпонують змeншити рoзмір пeнсій суддів Кoнституційного Суду. Ceредня пенсія – 150 тucяч грн.

У Вeрхoвній Рaді прoпонують змeншити рoзмір пeнсій суддів Кoнституційного Суду. Ceредня пенсія – 150 тucяч грн.

admin
27 Січня, 202327 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до У Вeрхoвній Рaді прoпонують змeншити рoзмір пeнсій суддів Кoнституційного Суду. Ceредня пенсія – 150 тucяч грн.

Комітет ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пропонує зменшити розмір пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України до 30% винагороди такого судді.

Про це повідомляє пресслужба комітету.

“З метою зменшення соціальної напруги в суспільстві автори законопроєкту за реєстр. №8321 пропонують внести зміни до Закону України “Про Конституційний Суд України”, зменшивши розмір пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України до 30% винагороди такого судді”, – йдеться в повідомленні.

Під час засідання комітету нардепи піддали сумніву справедливість діючих норм законодавства, відповідно до яких пенсія суддів КС складає 50% винагороди такого судді. Відтак, її розмір дорівнює пенсії у мінімальному розмірі 70 пенсіонерів або 20 пенсіонерів-військовослужбовців.

За словами очільниці комітету Галини Третьякової, українці мають рівні конституційні права і свободи.

“Мати середню пенсію у розмірі 150 тисяч грн на місяць в умовах воєнного стану за рахунок коштів єдиного соціального внеску – на мою думку, не є нормальним та справедливим до громадян, які сплачують такий внесок і отримують пенсії в десятки разів менші”, – зазначила вона.

Зрештою, комітет вирішив рекомендувати комітету ВР з питань правової політики, що визначений головним в опрацюванні цього законопроєкту, рекомендувати парламенту України прийняти його за основу.

За даним Пенсійного фонду, середній розмір пенсій на 1 січня становив 4 622,59 грн, у працюючих пенсіонерів – 4 837,57 грн.

Переважна кількість пенсіонерів (38,06%) отримують виплати в межах від 2 001 до 3 000 грн. Ще 23,54% пенсіонерів – від 3 001 до 4 000 грн. Понад 10 тис. грн на місяць отримують 7,26% українських пенсіонерів. 

Теперішній склад Конституційного Суду

Навігація записів

Побачuла журналістів, почала тікатu: Юлiя Тимoшeнко від нового року відпoчиває у п’ятuзірковому готелі “Kempinski” в Дyбаях
Тaк i нe дoїхaлu! Пiд Бєлгopoдoм pociйcькa apмiя зaзнaлa втpaт, тaм пepeвepнyвcя КaмaЗ iз мoбiлiзoвaнuмu, є пocтpaждaлi тa зaгuблi… Фото

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Діти, я довго думала, — почала свекруха, пильно дивлячись на свого сина Івана. — Ця дача у «Вишеньці», вона стала мені як камінь, тягарем. Ви ж знаєте, яка я стала слабка. Бур’яни по пояс, дах протікає, та й добиратися туди на трьох автобусах — це справжня перепона для моїх ніг. Я вирішила: віддам її вам. Ви молоді, енергійні. Нехай це буде ваше родинне гніздечко. Іван, ти ж пам’ятаєш, як ми там відпочивали, коли ти був малим? — Мамо, це дуже щедро, — обережно почав Іван, намагаючись приховати сумніви, що вже почали зароджуватися. — Ми давно хотіли кудись вибиратися на вихідні, десь за місто. — Олено, невістко, а ти що мовчиш? — голос свекрухи став холоднішим на кілька градусів, прорізаючи тишу кімнати. — Чи тобі не подобається мій подарунок? Ти очікувала чогось іншого
  • Давай переоформимо квартиру зараз, бо після весілля це буде набагато складніше зробити, — сказав Максим, наче пропонував замовити піцу на вечерю або вибрати колір серветок для банкету. Діана на мить завмерла. У її руках був важкий весільний органайзер — справжня Біблія нареченої, куди вона дбайливо вклеювала зразки мережива, контакти найкращих флористів міста та схеми розсадки гостей. Там були мрії про білу сукню, запах півоній і перший танець. Але в цьому блокноті точно не було розділу «Як подарувати своє майно чоловікові, якого знаєш рік». Вона повільно підняла очі на Максима. Він сидів навпроти, на їхній затишній кухні, яку Діана власноруч доводила до ладу. Він спокійно розмішував цукор у чашці, його обличчя було розслабленим, а погляд — абсолютно впевненим. Здавалося, він щойно вимовив найбільш логічну річ у світі, щось на кшталт «завтра буде дощ, візьми парасольку». — Ти зараз серйозно? — тихо запитала вона, відчуваючи, як пальці мимоволі стиснули паперові сторінки органайзер
  • – Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно, ми обидва хотіли дитину. Це не подвиг, за який потрібно платити машиною! – Не подвиг? – невістка майже закричала
  • — Я збирався тобі розповісти, — тихо почав він, але Крістіна похитала головою. — Коли? За місяць? За рік? — її голос залишався дивовижно рівним. — Чи коли я сама дізналася б, як сьогодні? — Маша… вона колега з нового проєкту, — Сергій говорив, дивлячись у підлогу. — Все почалося так нерозумно – корпоратив, потім спільні обіди… Я не планував, чесно. Якось само… — Само? — Христина гірко усміхнулася. — Телефон теж сам купився? І сам сховався у твоєї мами?
  • Ключ повернувся в замку близько восьмої вечора. Павло увійшов з винуватим виглядом, в руках — букет тюльпанів. Марина навіть не поворухнулася. — Марино, я все можу пояснити… — Пояснюй. Павло поклав квіти на стіл, сів навпроти дружини. — Мама попросила допомогти.
  • – Скоро дійде до того, що вона у нас гроші почне брати без дозволу! – обурювалася вона. – Ось дивися, всю шафу перевернула. У мене тут завжди ідеальний порядок. А зараз не зрозуміло, де що лежить. Ось що вона тут шукала, скажи мені, будь ласка?
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes