Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У бoях на Зaпорізькому нaпрямку загuнув зaхисник із Вінниччини.

У бoях на Зaпорізькому нaпрямку загuнув зaхисник із Вінниччини.

Viktor
20 Жовтня, 202520 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до У бoях на Зaпорізькому нaпрямку загuнув зaхисник із Вінниччини.

Захищаючи Україну, загинув воїн з Вінниччини Микола Іванченко. Свій останній бій він прийняв 8 жовтня 2025 року на Запоріжжі.

Герою назавжди залишиться 30 років. Трагічну звістку повідомили у Гайсинській міській раді.

Що відомо про Героя

У громаді розповіли, що народився Микола Вікторович Іванченко 22 травня 1995 року. Мешкав у селі Бубнівка.

Віддав життя за Україну: у боях на Запорізькому напрямку загинув захисник із Вінниччини. Фото

Україну молодий воїн захищав у лавах 110 бригади.

“Наш земляк солдат Іванченко зустрів свій останній бій 8 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Новомиколаївка Пологівського району Запорізької області. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Співчуваємо рідним та близьким спочилого солдата. Світла та вічна пам’ять Герою!” – зазначено у повідомленні.

З Героєм, що повернувся додому на щиті, у громаді прощатимуться у понеділок, 20 жовтня.

Близько 8:00 ранку кортеж з тілом воїна вирушить від паталогоанатомічного відділення у Гайсині до його рідного села.

Близько 10 години розпочнеться поминальний парастас у домівці захисника, трохи менш ніж за годину похоронна процесія вирушить на сільське кладовище, де об 11:20 розпочнеться мітинг-реквієм за спочилим Захисником і де його поховають з військовими почестями.

Віддав життя за Україну: у боях на Запорізькому напрямку загинув захисник із Вінниччини. Фото

Джерело

Навігація записів

“Пaм’ятаємо!!! 20 жoвтня… Нaш cвіт здpигнувся, і чаcтина його зaлишилася в минyлому, опoвита невимoвним смyтком…”
Пиріг з фаршем, грибами і сиром – Швидкий і смачний рецепт

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes