Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
— Хитрішою, доню, треба бути. Жіноча мудрість — вона така. Він коли аліменти наступного разу принесе, ти не скандаль, а ласкавим словом зустрінь та стіл для нього накрий. Борщу навари, вареників наліпи. Чоловіки — вони ж на шлунок слабкі. — Ага, мені тих аліментів, що Сашко приніс, тільки на хліб і вистачить

— Хитрішою, доню, треба бути. Жіноча мудрість — вона така. Він коли аліменти наступного разу принесе, ти не скандаль, а ласкавим словом зустрінь та стіл для нього накрий. Борщу навари, вареників наліпи. Чоловіки — вони ж на шлунок слабкі. — Ага, мені тих аліментів, що Сашко приніс, тільки на хліб і вистачить

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Хитрішою, доню, треба бути. Жіноча мудрість — вона така. Він коли аліменти наступного разу принесе, ти не скандаль, а ласкавим словом зустрінь та стіл для нього накрий. Борщу навари, вареників наліпи. Чоловіки — вони ж на шлунок слабкі. — Ага, мені тих аліментів, що Сашко приніс, тільки на хліб і вистачить

— Сашко, а ти куди це нарядився? — спитала Ольга, не припиняючи гойдати малого, що аж заходився від крику. —…

– Слухай, Віро… Тут така справа, – Андрій зам’явся у дверях кухні, і по тому, як він переминався з ноги на ногу, Віра одразу зрозуміла, що розмова буде не з прост

– Слухай, Віро… Тут така справа, – Андрій зам’явся у дверях кухні, і по тому, як він переминався з ноги на ногу, Віра одразу зрозуміла, що розмова буде не з прост

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Слухай, Віро… Тут така справа, – Андрій зам’явся у дверях кухні, і по тому, як він переминався з ноги на ногу, Віра одразу зрозуміла, що розмова буде не з прост

– Слухай, Віро… Тут така справа, – Андрій зам’явся у дверях кухні, і по тому, як він переминався з ноги…

– Слухай, дитині вже 10 місяців. Давай приїжджай до мене вечорами в перукарню. У мене працює дуже добрий майстер манікюру Юля. Ти в неї пройдеш стажування, а я не братиму з неї за оренду кабінету. Увечері години 2-3 батько може посидіти із сином. Відкриєш свій кабінет. Знаєш, що на манікюрі дуже добре заробляють. Хоч би які часи були, жінки завжди стежать за своїми нігтями.

– Слухай, дитині вже 10 місяців. Давай приїжджай до мене вечорами в перукарню. У мене працює дуже добрий майстер манікюру Юля. Ти в неї пройдеш стажування, а я не братиму з неї за оренду кабінету. Увечері години 2-3 батько може посидіти із сином. Відкриєш свій кабінет. Знаєш, що на манікюрі дуже добре заробляють. Хоч би які часи були, жінки завжди стежать за своїми нігтями.

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Слухай, дитині вже 10 місяців. Давай приїжджай до мене вечорами в перукарню. У мене працює дуже добрий майстер манікюру Юля. Ти в неї пройдеш стажування, а я не братиму з неї за оренду кабінету. Увечері години 2-3 батько може посидіти із сином. Відкриєш свій кабінет. Знаєш, що на манікюрі дуже добре заробляють. Хоч би які часи були, жінки завжди стежать за своїми нігтями.

Майже цілу ніч Галина не спала. О 2-й годині ночі чоловік боляче тицьнув її у бік і вилаявся, – Припини…

… – А навіщо ти дружині зізнався в зраді, дурний зовсім? Гуляв би потихеньку, та й жив за її рахунок, – кричала на сина свекруха в телефонну трубку. – Ох, тепер не пробачить. Раптом і справді розлучитесь? Все одно ти вчинив нерозумно. Треба було відпиратися до останнього. – А квартира у неї є? Вижене тебе Анька, куди жити підеш? До мене в село приїдеш? – випитувала вона

… – А навіщо ти дружині зізнався в зраді, дурний зовсім? Гуляв би потихеньку, та й жив за її рахунок, – кричала на сина свекруха в телефонну трубку. – Ох, тепер не пробачить. Раптом і справді розлучитесь? Все одно ти вчинив нерозумно. Треба було відпиратися до останнього. – А квартира у неї є? Вижене тебе Анька, куди жити підеш? До мене в село приїдеш? – випитувала вона

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до … – А навіщо ти дружині зізнався в зраді, дурний зовсім? Гуляв би потихеньку, та й жив за її рахунок, – кричала на сина свекруха в телефонну трубку. – Ох, тепер не пробачить. Раптом і справді розлучитесь? Все одно ти вчинив нерозумно. Треба було відпиратися до останнього. – А квартира у неї є? Вижене тебе Анька, куди жити підеш? До мене в село приїдеш? – випитувала вона

Зінаїда Дмитрівна злилася на сина. Минуло всього 7 років, як той одружився з дівчиною з міста. Вже й двоє онуків…

Іван на Галині одружився так, «без душі», як то кажуть у наших селах.

Іван на Галині одружився так, «без душі», як то кажуть у наших селах.

Viktor
12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Іван на Галині одружився так, «без душі», як то кажуть у наших селах.

Іван на Галині одружився так, «без душі», як то кажуть у наших селах. Прийшов до сестри, Марічки, каже:  — Отак…

До весільної церемонії залишалися лічені хвилини, а я стояв під церквою і читав лист від мами, який випадково знайшов в кишені… Служба в церкві от-от мала розпочатися. Моя наречена вже стояла на подвір’ї і поправляла сукенку, а я сидів в машині і трусився від хвилювання. Вирішив пошукати в кишені м’ятний льодяник — він хоч трохи заспокоює. Так я випадково і натрапив в піджаку на невеликий конверт. Зверху красивими літерами писало: “Улюбленому синочку. Відкрий це, поки ще не одружився”. Я й гадки не мав, що лежало всередині…

До весільної церемонії залишалися лічені хвилини, а я стояв під церквою і читав лист від мами, який випадково знайшов в кишені… Служба в церкві от-от мала розпочатися. Моя наречена вже стояла на подвір’ї і поправляла сукенку, а я сидів в машині і трусився від хвилювання. Вирішив пошукати в кишені м’ятний льодяник — він хоч трохи заспокоює. Так я випадково і натрапив в піджаку на невеликий конверт. Зверху красивими літерами писало: “Улюбленому синочку. Відкрий це, поки ще не одружився”. Я й гадки не мав, що лежало всередині…

Viktor
12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до До весільної церемонії залишалися лічені хвилини, а я стояв під церквою і читав лист від мами, який випадково знайшов в кишені… Служба в церкві от-от мала розпочатися. Моя наречена вже стояла на подвір’ї і поправляла сукенку, а я сидів в машині і трусився від хвилювання. Вирішив пошукати в кишені м’ятний льодяник — він хоч трохи заспокоює. Так я випадково і натрапив в піджаку на невеликий конверт. Зверху красивими літерами писало: “Улюбленому синочку. Відкрий це, поки ще не одружився”. Я й гадки не мав, що лежало всередині…

Коли чоловік одружується, дуже важливо, аби мама та дружина ладили між собою, тому що – це дві найважливіші жінки для…

– Любий?…– Ти за своєю порцією прийшов?..— Ні-ні…та ти що…— Тоді навіть не знаю, що запропонувати тобі..— Про це раніше треба було попереджати! – Ти ж людей мало не …!— І як ми після цього далі житимемо? — Я гадаю, дружно! – Усміхнулася Варя. – А головне, справедливо! А про розлучення навіть не замислюйся, я чекаю дитину! І у моєї дитини буде батько!

– Любий?…– Ти за своєю порцією прийшов?..— Ні-ні…та ти що…— Тоді навіть не знаю, що запропонувати тобі..— Про це раніше треба було попереджати! – Ти ж людей мало не …!— І як ми після цього далі житимемо? — Я гадаю, дружно! – Усміхнулася Варя. – А головне, справедливо! А про розлучення навіть не замислюйся, я чекаю дитину! І у моєї дитини буде батько!

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Любий?…– Ти за своєю порцією прийшов?..— Ні-ні…та ти що…— Тоді навіть не знаю, що запропонувати тобі..— Про це раніше треба було попереджати! – Ти ж людей мало не …!— І як ми після цього далі житимемо? — Я гадаю, дружно! – Усміхнулася Варя. – А головне, справедливо! А про розлучення навіть не замислюйся, я чекаю дитину! І у моєї дитини буде батько!

Додому йди! Я там з тобою розмовлятиму! – невдоволено кинув Максим. – Бракувало ще перехожих розважати скандалом! — Ну, і,…

“Ти повинна стати моєю дружиною. Це ж заради Павлика. Хіба ти не бажаєш йому кращої долі?” – сказав Дмитро, чоловік моєї покійної сестри. Я тільки у листопаді попрощалася з Вірочкою, вона важко хворіла. А Діма вже старається мене в ліжко затягнути! Що про нас люди в селі подумають?! Це ж така тема для пліток буде!

“Ти повинна стати моєю дружиною. Це ж заради Павлика. Хіба ти не бажаєш йому кращої долі?” – сказав Дмитро, чоловік моєї покійної сестри. Я тільки у листопаді попрощалася з Вірочкою, вона важко хворіла. А Діма вже старається мене в ліжко затягнути! Що про нас люди в селі подумають?! Це ж така тема для пліток буде!

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до “Ти повинна стати моєю дружиною. Це ж заради Павлика. Хіба ти не бажаєш йому кращої долі?” – сказав Дмитро, чоловік моєї покійної сестри. Я тільки у листопаді попрощалася з Вірочкою, вона важко хворіла. А Діма вже старається мене в ліжко затягнути! Що про нас люди в селі подумають?! Це ж така тема для пліток буде!

Декілька місяців тому померла моя старша сестра Вірочка. Вона ще у 2020 році мала той вірус, який підкосив її здоров’я….

«Вони сміялися, що мої батьки із села не розберуться, яку виделку брати першою. А коли мама й тато зайшли в зал у своїй природній гідності, в костюмах і з посмішками, вся зала затихла. Бо справжня культура — не в кашеміровому пальті, а в людяності»

«Вони сміялися, що мої батьки із села не розберуться, яку виделку брати першою. А коли мама й тато зайшли в зал у своїй природній гідності, в костюмах і з посмішками, вся зала затихла. Бо справжня культура — не в кашеміровому пальті, а в людяності»

Viktor
12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до «Вони сміялися, що мої батьки із села не розберуться, яку виделку брати першою. А коли мама й тато зайшли в зал у своїй природній гідності, в костюмах і з посмішками, вся зала затихла. Бо справжня культура — не в кашеміровому пальті, а в людяності»

Перший ювілей нашого сина — п’ять років — був подією, до якої я готувалася заздалегідь, ще за кілька місяців. Дитина…

— Ну й бруду ти розвела! Що то за бардак? Ти все маєш встигати: і працювати, і за сімейним вогнищем стежити. А не встигаєш, яка з тебе тоді дружина та господиня? Рано, значить, ти заміж вискочила. Може, треба було ще повчитися розуму, подорослішати трохи? — А може, Ви не навчатимете мене і я сама розберуся зі своїми справами? – видала свекрусі Міла.

— Ну й бруду ти розвела! Що то за бардак? Ти все маєш встигати: і працювати, і за сімейним вогнищем стежити. А не встигаєш, яка з тебе тоді дружина та господиня? Рано, значить, ти заміж вискочила. Може, треба було ще повчитися розуму, подорослішати трохи? — А може, Ви не навчатимете мене і я сама розберуся зі своїми справами? – видала свекрусі Міла.

Viktor
11 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ну й бруду ти розвела! Що то за бардак? Ти все маєш встигати: і працювати, і за сімейним вогнищем стежити. А не встигаєш, яка з тебе тоді дружина та господиня? Рано, значить, ти заміж вискочила. Може, треба було ще повчитися розуму, подорослішати трохи? — А може, Ви не навчатимете мене і я сама розберуся зі своїми справами? – видала свекрусі Міла.

— Ти що, спиш досі? Вдома безлад розвела, у холодильнику порожньо! Ох, дочекаєшся, кине тебе мій Славуня, – перед очима…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes