Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На Львiвщині пpощаються із з@гuблuмu внаcлідок обsтрілу мaмою i дoнькою. Відео

На Львiвщині пpощаються із з@гuблuмu внаcлідок обsтрілу мaмою i дoнькою. Відео

Viktor
8 Жовтня, 20258 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до На Львiвщині пpощаються із з@гuблuмu внаcлідок обsтрілу мaмою i дoнькою. Відео

Внаслідок російської атаки вночі 5 жовтня у селі Лапаївка Львівської області загинули 40-річна Уляна Константинова та її 15-річна донька Анастасія Гриців.

Росія поцілила у їхній будинок під час масованого обстрілу.

У середу, 8 вересня, відбулося прощання із загиблими, місцеві прийшли вшанувати їхню пам’ять.

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Суспільне.

Що відомо про прощання?

У селі Мшана прощаються із 40-річною Уляною Константиновою та її донькою, 15-річною Анастасією Гриців.

Відомо, що мама й донька загинули під час масованого комбінованого обстрілу у селі Лапаївка Львівської області.

Поховають маму й доньку на місцевому кладовищі,
– ідеться у повідомленні.

У Мшані прощаються із загиблими внаслідок удару: дивіться відео

Деталі тієї нічної атаки
У ніч на неділю, 5 жовтня, основним напрямком російської атаки із застосуванням ракет та дронів стала Львівська область.

У селі Лапаївка неподалік обласного центру в зруйнованому будинку загинула ціла сім’я.

Загибла внаслідок російського удару по житловій забудові Анастасія була ученицею 10 класу Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи. На місце трагедії 6 жовтня з фронту приїхав батько дівчинки.

Вже 7 жовтня відбувся чин похорону 68-річної Любові Константинової та 71-річного Михайла Константинова, які також загинули внаслідок обстрілу в Лапаївці.

Навігація записів

Моя недавня знахідка – запіканка «Лінива дружина»: і чому я до цих пір так не готувала – дуже смачно
Якщо треба, депутати підуть захищати Україну. Питань немає, — нардеп Федієнко. Відео

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Три тижні… Кожна вільна хвилина… Але я не зупинялася. Бо хотіла, щоб сестра сказала: «Ти молодець». Я хотіла цього дитячого «молодець» так, ніби мені досі десять і я принесла додому п’ятірку…І от вона приміряла, навіть обійняла мене. Я розтанула. А потім.. А потім я навіть не піодозрзювала, який «молодець» на мене чекатиме.
  • – А ти думай про хороше, адже у нього є сила волі, раз кинув вживати, це вже великий подвиг. Так хвали його як можна частіше, і він буде старатися, і хоч сварки у вас не буде… А грошей вічно мало. Адже він їсть все підряд, не просить нічого, крім картоплі, яку й вирощує сам… Антоніна замовкла й пішла. А Сашко одного разу підійшов до Дар’ї й запитав, чи потрібна допомога по господарству. 
  • Кавалер—бізнесмен прийшов у ресторан без гаманця, щоб перевірити мене на меркантильність. тоді я нерозгубилася… Ось що зробила…
  • — Що це? — Іра перебирала документи, їй знадобився паспорт чоловіка, який вона шукала в його сумці. Але паспорт «зачепив» ще щось. — Я думав, що ти це не знайдеш… — пробурмотів Андрій, червоніючи…
  • — Ти що, зовсім безрука? Святковий день матері вирішила зіпсувати? — просичав Віталій, боляче стискаючи під столом зап’ясток дружини. Він посміхався гостям, а їй раптом потемніло в очах.
  • — Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes