Категорія: ЖИТТЯ

Клава ще раз подивилась на колишнього. І тут двері відчинилися. Визирнув стурбований Володимир Всеволодович зі словами: – Клавочко! Допомога потрібна? Ви, чоловіче, з якого питання? – А ви взагалі хто?

Коментарі Вимкнено до Клава ще раз подивилась на колишнього. І тут двері відчинилися. Визирнув стурбований Володимир Всеволодович зі словами: – Клавочко! Допомога потрібна? Ви, чоловіче, з якого питання? – А ви взагалі хто?

– Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов.А вона до віконця підбігла і дивилася, як йде…

Хочу поділитися з вами історією, яка сталася зі мною буквально вчора. Чи то це збіг, чи то й справді мені, як програмісту, життя постійно підкидає чужі телефони. Як мінімум раз на рік я знаходжу на вулиці втрачений телефон і повертаю його власнику. Чесно кажучи, я навіть не розумію, як можна його втратити Ось, як?! Ну менше з тим, зараз не про це. Вчора, повертаючись з магазину додому, виявив ще одне безгосподарне майно — телефон Самсунг. В голові промайнула перша думка: «Хех, знову?».

Коментарі Вимкнено до Хочу поділитися з вами історією, яка сталася зі мною буквально вчора. Чи то це збіг, чи то й справді мені, як програмісту, життя постійно підкидає чужі телефони. Як мінімум раз на рік я знаходжу на вулиці втрачений телефон і повертаю його власнику. Чесно кажучи, я навіть не розумію, як можна його втратити Ось, як?! Ну менше з тим, зараз не про це. Вчора, повертаючись з магазину додому, виявив ще одне безгосподарне майно — телефон Самсунг. В голові промайнула перша думка: «Хех, знову?».

Хочу поділитися з вами історією, яка сталася зі мною буквально вчора. Чи то це збіг, чи то й справді мені,…

Рівно тридцять років тому я знайомила чоловіка з батьками. Представила Володю батькам у ролі нареченого. Хоч вони прийняли його привітно, але після вечері батько мені сказав: -Кать, Не виходь за нього. Ти розумна, освічена дівчина, а він звичайний хлопець із села. Про що ти говоритимеш з ним? Між вами завжди буде прірва під назвою «інтелект». Я тоді заперечила. Думала, що батько не має рації, бо освіту завжди можна здобути. Після весілля я вмовила Володю вступити до технікуму на заочне відділення.

Коментарі Вимкнено до Рівно тридцять років тому я знайомила чоловіка з батьками. Представила Володю батькам у ролі нареченого. Хоч вони прийняли його привітно, але після вечері батько мені сказав: -Кать, Не виходь за нього. Ти розумна, освічена дівчина, а він звичайний хлопець із села. Про що ти говоритимеш з ним? Між вами завжди буде прірва під назвою «інтелект». Я тоді заперечила. Думала, що батько не має рації, бо освіту завжди можна здобути. Після весілля я вмовила Володю вступити до технікуму на заочне відділення.

Рівно тридцять років тому я знайомила чоловіка з батьками. Представила Володю батькам у ролі нареченого. Хоч вони прийняли його привітно,…

У моєї найкращої подруги було весілля. Я, напевно, більше на неї чекала цього дня. Я і сукню гарну собі знайшла, все найкраще одягла, зачіску зробила, манікюр під колір сукні. Все було розкішно. Я прийшла до будинку нареченої у призначений час і тут її мати відводить мене…

Коментарі Вимкнено до У моєї найкращої подруги було весілля. Я, напевно, більше на неї чекала цього дня. Я і сукню гарну собі знайшла, все найкраще одягла, зачіску зробила, манікюр під колір сукні. Все було розкішно. Я прийшла до будинку нареченої у призначений час і тут її мати відводить мене…

У моєї найкращої подруги було весілля. Я, напевно, більше на неї чекала цього дня. Я і сукню гарну собі знайшла,…

Я ходила на роботу, готувала собі сніданки та вечері, прості, без вишукувань, бо тепер мені не треба було догоджати смакам дочки. Фільми я теж дивилася які хотіла … Життя потихеньку налагоджувалося. А в якийсь момент я взяла та зателефонувала Ігорю. Він виявився вільним. Ми трохи поговорили, а потім він запропонував зустрітися. Я погодилася, і ми довго гуляли

Коментарі Вимкнено до Я ходила на роботу, готувала собі сніданки та вечері, прості, без вишукувань, бо тепер мені не треба було догоджати смакам дочки. Фільми я теж дивилася які хотіла … Життя потихеньку налагоджувалося. А в якийсь момент я взяла та зателефонувала Ігорю. Він виявився вільним. Ми трохи поговорили, а потім він запропонував зустрітися. Я погодилася, і ми довго гуляли

– Мамо, ти мене взагалі чуєш? – Вигукнула дочка. – Я не можу так жити! Розумієш? Не можу! Лєра жбурнула…

— Ти чия, мала? ..— Давай-но я тебе додому занесу, зігрієшся.Підняла її на руки.Принесла додому, сусіди тут як тут — новини в селі швидко розлітаються. — Господи, Ганно, де ти її взяла?— А що ж із нею робитимеш?— Ти що, Ганно, зовсім з розуму зійшла? — Куди тобі дитину? На що годувати будеш?

Коментарі Вимкнено до — Ти чия, мала? ..— Давай-но я тебе додому занесу, зігрієшся.Підняла її на руки.Принесла додому, сусіди тут як тут — новини в селі швидко розлітаються. — Господи, Ганно, де ти її взяла?— А що ж із нею робитимеш?— Ти що, Ганно, зовсім з розуму зійшла? — Куди тобі дитину? На що годувати будеш?

Моїй доньці було три роки, коли я її під мостом знайшла в багнюці. Виховала як рідну, хоча люди й перешіптувалися…

— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям.

Коментарі Вимкнено до — Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям.

— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним…

– Кать, ти чого тут? Чого не попередила? – Я зрозуміла, що мене в батьківському домі ніхто не чекав

Коментарі Вимкнено до – Кать, ти чого тут? Чого не попередила? – Я зрозуміла, що мене в батьківському домі ніхто не чекав

Моя мама — добра жінка. Тому, як їй розповісти те, що я нещодавно дізналась я й не уявляю. Боюсь, це…

Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

Коментарі Вимкнено до Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

У мене зав’язалися стосунки з чоловіком, який був в рази старшим від мене. Наше знайомство відбулося абсолютно випадково. Якось я…

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Коментарі Вимкнено до Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. –…