Я мовчки встала, пішла в дитячу і поклала Юлю в ліжечко. Вона солодко спала, розкинувши рученята, і увісні кумедно прицмокувала губками. У неї були вушка Андрія — трохи відстовбурчені, з великими мочками. І мій кирпатий ніс. А губи в неї були, хай йому грець, точнісінько як у свекрухи! І як тут взагалі можна було в чомусь сумніватися?! — Гаразд. Поїдемо завтра в лабораторію, — холодно відрізала я.
— Зроби ДНК-тест, — раптом видав чоловік. — Навіщо? — я запитала спокійно, хоча всередині все обірвалося. — Ну… — він зам’явся, ховаючи очі. — Просто… Для мого спокою. Я саме колисала на руках нашу маленьку Юлю. Вона, мабуть, відчувши мою напругу, раптом почала тихенько хлипати. А його мати, Галина Петрівна, сиділа на нашому новенькому … Read more