– Ти одна? – Запитала мама, входячи у квартиру. – От і чудово! А я боялася, що у тебе Віка з дитиною. Ти взагалі, Анюто, припиняла б із ними зустрічатися – вони тепер зовсім сторонні для нас люди. – Мамо, Віка – мати твоєї онуки та моєї племінниці!
Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку. – Так, мамо, слухаю тебе. Тільки давай швидко, я спізнюся. – Як я дзвоню, ти завжди кудись спізнюєшся! Ніколи в тебе на матір немає часу! Аня зітхнула. Вона однією рукою тримала телефон, іншою намагалася зняти з плічок знайдену блузку. … Read more