Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Коментарі Вимкнено до Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Моя мама заробітчанка, роками працювала у Європі. Поїхала туди давним-давно, я ще до садка ходила. Спершу почувалася покинутою дитиною, думала, що мама ніколи не повернеться. А як підросла, то зрозуміла, що мама пожертвувала собою заради мене. У селі не було нормальної роботи та зарплати, а гроші завжди потрібні.

Євро та долари вона висилала бабусі на картку. Спершу зробили ремонт у хаті, привезли нові меблі. Мені купили ноутбук та провели інтернет. Окрім цього, мама щоразу передавала нам продукти та подарунки на свята.

І от минуло 35 років. Я переїхала до Львова на навчання, мама тут купила мені двокімнатну квартиру. Потім ще допомогла нам з чоловіком закрити кредит за машину.

Однак, я розуміла, що мамі вже варто повертатися в Україну. А що на тих заробітках ще робити? По-перше, вона вже не має стільки сили, аби в тій Італії готелі прибирати.

По-друге, її здоров’я трохи підкосилося, має проблеми зі спиною.

Ну і ми з онуками за нею дуже скучили. Діти щоразу, як бабуся телефонувала у скайп, то питали тільки одне “коли ти повернешся”.

На щастя, цього Різдва мама повернулася додому назавжди, вирішила тут відкрити свій невеличкий продуктовий магазинчик, якраз мала гроші на перший внесок. Ми часто приходили до неї у гості, допомагали з відкриттям бізнесу.

Але мама і не думала про мене чи онуків. Знову хотіла тільки одного – заробити побільше грошей. Щоразу, як я до неї телефонувала та запрошувала у гості чи просила з дітьми посидіти, то мама постійно шукала відмовки. І онуків, до речі, вона не хотіла брати собі в магазин, бо “діти всі вітрини до біса рознесуть”.

Мені було образливо до сліз. Але мама пішла ще дальше – знайшла собі якогось нового чоловіка з дитиною! Уявляєте мою шокуючу реакцію?!

– Орест працює торговим, познайомилися у мене в магазині. Він якраз продукти привозив..

– Мамо, ти взагалі чуєш, що за дурниці говориш?!

– Я що, не маю права на особисте життя? Стільки років працювала на твоє благо, тепер хочу і для себе пожити!

І от мама тепер взагалі від мене та дітей віддалилася, постійно з тим Орестом. Знаю, що новий коханець переїхав до неї на квартиру жити.

Ну от не спокійно мені через цю ситуацію, чесно. А що як, Орест виявиться аферистом? Чи якесь зло мамі зробить? Шкода, що вона цього не розуміє…

Краще б нам час приділяла, а не тому мужику!

Related Articles

– Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

Коментарі Вимкнено до – Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

– Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

Коментарі Вимкнено до – Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

– Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.

Коментарі Вимкнено до – Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.