– Доню, без твоєї допомоги я ніяк не обійдусь. Тобі зовсім плювати на маму? 

Чоловік, що стояв поруч і все чув, тільки похитав головою. Наче говорить, що не потрібно піддаватись на провокації мами. Знаєте, в будь-якому іншому випадку я б віддала все, що маю. Але зараз Максим абсолютно правий. 

– Ні, мамо! Цього разу доведеться впоратись без моєї допомоги.

По заробітках я вже понад сім років. Щойно закінчила університет, поїхала за кордон, щоб заробити нам з мамою на краще життя. Адже вона мене ростила сама і тепер настала моя черга віддячити. Пам’ятаю як у нас була одна зимова курточка на двох. І поки я була в школі, мама навіть в магазин не виходила. 

За сім років я де тільки не працювала. І в Чехії, і Польщі і навіть в Італії встигла побувати. Однак зупинитись вирішила в Німеччині. Подобаються мені тут люди і атмосфера в цілому. Тут я і познайомилась з чоловіком. Обоє працюємо в готелі, заробляємо непогано. В Німеччині ми і розписались. Так що тепер офіційно чоловік і дружина. 

До чого це я все. Раніше, до заміжжя, всі гроші надсилала мамі. Залишала собі символічну суму на дорогу і їжу,  а то все додому відправляла. На ці кошти мама відремонтувала будинок,  подвір’я їй облаштував найкращій ландшафтний дизайнер міста. 

– Мамо, якщо вже робиш ремонт, то не шкодуй грошей на матеріали. Зроби все на роки. 

Хоча ремонт і затягнувся на декілька років, але я рада, що мама змогла забезпечити себе комфортними умовами. То ж уявить як я здивувалась, коли мама подзвонила і сказала, що їй потрібні гроші на нові шпалери.

– Ой, доню. Сходила вчора до сусідки в гості. Вона тільки-но закінчила робити ремонт. То ж коли повернулась додому, то такий сором мене взяв. В мене всі шпалери в квіточку, а зараз в моді однотонні. То скинь мамі пару сотень євро на нові шпалери, ну і на меблі нові теж скинь, бо теж вже застарілі. 

Для мами мені нічого не шкода, і вже готова була бігти відправляти мамі гроші. Але Максим мене зупинив. 

– Скільки ще ти будеш гарувати на хату в селі? До скону? Ти при надії тож побережи себе трохи. А мама шпалери може і з пенсії купити. Тим паче, що вона буквально восени закінчила ремонт,  а зараз знову по колу починати все? 

Тепер я знаходжусь наче між двох вогнів. Мама плаче в трубку, що потрібні гроші на ремонт, а Максим говорить, щоб я нарешті почала думати і про себе. Тим паче, що ношу малюка під серцем. Я не хочу сваритись з чоловіком. Та і правий він, скільки можна все надсилати грошей на ремонт? 

Але все одно замислююсь, адже скоро Великдень, то може перекинути мамі хоч сто євро, буде замість подарунка?