Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Cтрашний сум, горе, біда…Дитина ні в чому не винна.. Історія 8-річного хлоnчuка, якого в6 uла р0 sія!

Cтрашний сум, горе, біда…Дитина ні в чому не винна.. Історія 8-річного хлоnчuка, якого в6 uла р0 sія!

Viktor
14 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Cтрашний сум, горе, біда…Дитина ні в чому не винна.. Історія 8-річного хлоnчuка, якого в6 uла р0 sія!

На Прикарпатті загинув 8-річний хлопчик. Його звали Володя. Дитина отримала численні осколкові поранення.

В управлінні освіти Коломийської міської ради повідомили, що дитина є учнем Коломийського ліцею №2.

Що відомо про хлопчика:

Народився 6 липня 2015 року. Проживав у селі Коломийського району. Спочатку ходив у дошкільний навчальний заклад у себе селі. А потім родина переїхала в Коломию. Про це розповідає коломиянка Оксана Шегда.

В місті Володя закінчив дошкільний навчальний заклад. Прийшов час до школи. Батьки привели дитину до першого класу ліцею. Перший клас промайнув швидко. Всі діти закінчували його онлай. Війна забрала змогу у дітей повноцінно навчатись.

У другому класі Володя навчався вдома з мамою. Батьки переживали за дітей і оберігали, їх в родині було троє. Мамині слова – гарний, розумний, чемний, маленький помічник. Діти Володю в класі дуже любили. Він був допитливий, старанний, турботливий учень. Вчителька ласкаво називала його маленький комедіант, бо був веселий і життєрадісний. Сум, сум у родині, сум у школі, сум у місті. Страшно подумати, що парта буде порожня, зошити і підручники залишуться закриті.

«Нехай це миле дитя спочиває з Богом».

Навігація записів

Дiвчина яка пoвернулася із полону, розповіла, що роcія зробили із її хлoпцем… Це ш0кувало всю країну
Всі заruнули!  15хвuлuн тому впав літак, очевuдці з вікна знялu падіння і вuбух lЛ-112

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes