Ksjushka Babich

©Моє покоління говоритиме своїм дітям: ви що, який вигляд з вікна? Беріть тільки на нижньому поверсі. І ще питатиме: а що там поруч є? І додаватиме: тільки ж так щоб ні біля яких аеропортів.

Моє покоління триматиме вдома продукти, що швидко не псуються. Навіть я. Я, людина, яка майже не готує. Крупа. В хаті має бути крупа. А ще – заморожене масло і консервований тунець. Сіль. Цукор. І мед.

Моє покоління нагадуватиме своїм дітям: якщо не буде електрики, то вода у вас буде тільки до 10 поверху. І знову казатиме: беріть квартиру на нижчих поверхах!

І в монолітно-каркасних будинках. Або біля метро.

Моє покоління проситиме своїх дітей тримати завжди заправлені чи заряджені автівки.

Моє покоління не уточнюватиме причин своїх порад. Але всі все мовчки розумітимуть.

А діти? Діти собі тихо шептатимуться. Шептатимуться типу баба потроху дурніє від своїх літ.

А баба?.. баба просто матиме колективну травму. Травму і, я маю надію, мудрість. Мудрість виховати нове покоління так, аби нарешті воно могло сказати бабиним внукам: та робіть ті скляні вікна від підлоги до стелі, якщо хочете. Однаково р…сії більше не існує.