Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • ЗСУ зупинили ворога під Покровськом: в окупантів практично немає бронетехніки

ЗСУ зупинили ворога під Покровськом: в окупантів практично немає бронетехніки

Viktor
6 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до ЗСУ зупинили ворога під Покровськом: в окупантів практично немає бронетехніки

Ворожі танки і бронетранспортери навіть не встигають доїхати до лінії фронту Українським силам оборони вдалося тимчасово зупинити просування Росії поблизу Покровська, адже за останні шість днів на напрямку ворог не просунувся на жоден метр. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський в ексклюзивному інтерв’ю CNN.

Ворог позбавлений можливості маневрувати За його словами, Покровський напрямок був епіцентром війни на сході України. Однак ЗСУ вдалося зупинити просування РФ на фронті. “За останні шість днів на Покровському напрямку ворог не просунувся ні на метр. Іншими словами, наша стратегія працює”, – сказав він. Сирський додав, що Україна змогла позбавити росіян здатності маневрувати та розгортати їхні сили підкріплення з інших напрямків. “І це ослаблення, безумовно, відчувається в інших областях.

Відзначаємо, що кількість артилерійських обстрілів, а також інтенсивність наступу зменшилися”, – сказав він. Також Сирський наголосив, що противник має перевагу в авіації, ракетах, артилерії, кількості боєприпасів, а також, звісно, в особовому складі, танках і БМП. Водночас, за його словами, Росія за наявності такої матеріальної переваги змусила Україну стати розумнішою та ефективнішою у веденні війни. При достатній кількості боєприпасів вже восени ЗСУ можуть відтіснити ворога назад до Донецька Військовий експерт Роман Світан каже, що сьогодні російська армія просувається уперід лише за рахунок авіаційної компоненти, в основному далеких механізмів ураження, типу КАБів, тобто авіаційних бомб, і наземної піхоти — в основному стрілецьких частин.  “Техніки практично немає. Ми її щодня випалюємо десятками. Вона навіть не доходить до лінії бойового зіткнення. Вони тільки виходять з Донецька, з Очеретино, з Авдіївки, з Пісків —  вона вже знищується нашими засобами поразки. А ось за рахунок піхоти, за рахунок “м’ясних штурмів” у них виходить просуватися.

Але знову ж таки вони зупинені під Покровськом. Зараз там кілька нових бригад виведено на цей напрямок. Вони намагаються тими ж “м’ясними штурмами” розширити вклинення на південь. Піхота може ніколи не закінчитися — півмільйонна армія там розташована”, — каже Роман Світан. За його словами, зупинити російську армію можна лише масовими засобами ураження.  “Це в основному кулемети і міни 120-ті, тобто мінометні механізми. Плюс артилерія з великою здатністю ураження, ті ж касетні боєприпаси. Тому щойно підійде 155-й касетний снаряд у достатній кількості, він у нас був торік, дуже добре себе показав, я думаю, ми їх розмотаємо. Тим більше, що накриє ще росіян, по-перше, сльота осінньо-зимова, а по-друге, “зеленка” зійде. Зараз вони якось ще ховаються, намагаються рухатися посадками, під прикриттям листя. А щойно зійде, вони вже так не рухатимуться.

Від Донецька до Покровська — це просто голе поле, там кілька шахт, селища. За великим рахунком, у нас є можливість якраз в осінньо-зимовий період цей весь російський клин як мінімум на два поділити. Ну а там подивимося, як уже піде з постачанням боєприпасів”,  — розповів ТСН Роман Світан.

Навігація записів

Те, що сказав вuживший батько nохороні, який втратив всю сімю – заставило плакати всю Україну…
У зpаднuцI Таїсії Повалій можуть конфіскувати майно в Україні

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes