Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Якраз перед Новим роком раптово не стало зірки “Іронії Долі” – Світла пам’ять, ми ніколи не забудемо цей фільм та її роль

Якраз перед Новим роком раптово не стало зірки “Іронії Долі” – Світла пам’ять, ми ніколи не забудемо цей фільм та її роль

admin
18 Грудня, 202118 Грудня, 2021 Коментарі Вимкнено до Якраз перед Новим роком раптово не стало зірки “Іронії Долі” – Світла пам’ять, ми ніколи не забудемо цей фільм та її роль

Так, стало відомо, що 16 грудня пішла з життя відома радянська і російська актриса театру і кіно Олена Наумкіна у віці 73 років. Актриса засвітилася у фільмі “Ирония судьбы”,

Також, вона відома за ролями у фільмах: “Путь”, “Принц и нищий”, “Возвращение будулая”, і картина, в якій вона зіграла в головній ролі “Ожидание”.

Причина смерті поки не називається.

Олена Олексіївна Наумкіна народилася 24 травня 1948 року. Після закінчення Вищого театрального училища імені Щукіна в 1971 році була прийнята в трупу МХАТ. Після поділу установи на два колективи – служила в МХАТі імені Горького під керівництвом Тетяни Дороніної. Там Олена Наумкіна пропрацювала до 2007 року.

У мережі шанувальники актриси залишили коментарі, де вражені того, що трапилося з Оленою Наумкіною.

Редакція висловлює найщиріші співчуття з приводу важкої втрати

Навігація записів

Переможець відомого Телепроекту “Бuтвa eкcтpaceнciв” зробив несподіване npopoкyвaння для України: Вже в жовтні
Експрезидент Ізраїлю – Пyтiнy: “Вaм 63 – мeнi 93 poки. Скaжiть, що ви хочете, щоб в нaйближчi 30 poкiв було? Зa щo ви бopeтecь?” – Путін йому каже кaжe..

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes