Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення від якого в мене підкосились ноги…

Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення від якого в мене підкосились ноги…

Viktor
20 Лютого, 202620 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення від якого в мене підкосились ноги…

Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то подарунок від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення.

Приходить дивна смс, відкриваю. Бачу – на рахунок впала пристойна сума грошей з незнайомою карти. За матеріалами.

Природно виникають питання. Звідки?

А справа була якраз напередодні 8-го березня.

Сергій, чоловік мій, в цей час спокійно читав новини, лежачи на дивані. З ранку йому у відрядження.

– Сергію? – смс йому показую. – Дивись, тут переказ якийсь дивний. Не знаєш, хто це міг зробити?

Бачу, занервував трохи.

Почав гортати новини на планшеті якось швидко, не читаючи навіть.

– Ну покажи, – протягнув руку Сергій, відволікаючись від читання.

Віддала йому телефон. Подивився, насупився ще більше. Спохмурнів.

Про людське око подивився номер карти і телефон мені повернув.

– Ні – похитав головою він. – Поняття не маю! Шахраї, мабуть.

– Тоді я не буду витрачати ні копійки – кажу у відповідь – І хочу зателефонувати в банк, розберуся від чийого імені гроші прийшли.

– Стривай! – помітно занервував Сергій і, сівши на край дивана, обiйняв мене за плечі. – Чого ти журишся? Втомилася після роботи, відпочинь, почитай, завтра все вирішимо.

Останнім часом стосунки у нас прохолодні. І вдень і вночі. Тому така турбота, мене настopожила.

Це, і стало початком моїх підозр.

Але всі ці тяжкі думи, вирішила відкласти до ранку.

Якраз з пробудження все і почалося.

Сергій заявив мені, з якоюсь неймовірною радістю, що купив мені на вихідні квиток, на тур подорож по рідному краю. В честь свята.

Сказала йому, що у мене немає бажання і взагалі були інші плани.

Він почав дорікати.

– А ти чому не виїжджаєш? Тобі ж до полудня на поїзд – його питаю.

– Довелося квитки змінити, – далі пішли якісь безглузді виправдання.

Від поїздки я відмовилася.

Він уткнувся в телефон, і так провів близько години. По обличчю було видно що неймовірно злиться і постійно комусь пише.

Було очевидно, що йде суперечка.

Питати не стала з ким, сам розповість якщо треба.

Потім все ненадовго стихло, до тих пір, поки я не почула оповіщення в Фейсбуці про нове повідомлення. Від якоїсь Ольги.

Дослівно цитую:

«Привіт Марино, це кохана жінка Сергія тебе турбує! Я трохи втомилася від всього цього, і хочу тобі сказати, що гроші прислала я. Сподівалася, що ти здогадаєшся що до чого. Але ти виявилася не такою кмітливою, як я думала.

Судячи з розповідей Сергія, ти не дуже хороша людина. Тому скажу прямо.

Збиралася приїхати сама, тому що відрядження Сергія скасували. І ти мабуть відмовилася поїхати на відпочинок. Через кілька годин я приїду і замість відпочинку, ти підеш в пішу подорож з нашого життя».

У всій цій ситуації мене порадувало тільки одне.

Квартира в моїй власності та й машина на батька оформлена.

На щастя все це непорозуміння у вигляді шлюбу, який тривав три роки, тепер закінчене.

Скільки ж разів він їздив в «відрядження»? Намагалася порахувати я.

Та не менше десяти, напевно, тільки за останній рік.

Яка ж я наївна.

Фото ілюстративне.

Навігація записів

— Ти занадто скромна, Настя. Давай зробимо тобі прайс? Досить ґарувати безкоштовно! У тебе вже пів шафи завалено чужим одягом. Кому ґудзик перешити, кому штани підшити! Це все здається, легко і швидко, а насправді? Ти коли востаннє висипалася? — Юрко, ну не лай мене. Я не можу з подруг гроші брати. — Вони тебе експлуатують!
Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити

Related Articles

Сідай, їж, — Надія Іванівна підсунула тарілку до дівчинки. Аня мовчки взяла ложку. Вона їла акуратно, майже не видаючи звуків, не піднімаючи голови. — Зараз поїмо, — почала господиня, намагаючись бодай якось розбити цю крижану мовчанку, — і підемо малину збирати. Ти ж любиш малину? — Люблю, — ледь чутно відповіла Аня. — Ну от і добре. Зберемо кошик, а ввечері млинців напечемо. Будемо з ягідним сиропом смакувати. Дівчинка лише кивнула. На городі Аня працювала на совість. Вона не відволікалася на метеликів, не намагалася втекти до гойдалок. Вона методично зривала ягоди, намагаючись не пошкодити кущі. Надія Іванівна спостерігала за нею крізь гілки смородини. Їй стало якось не по собі. Було відчуття, що дитина не живе, а виконує якусь складну програму виживання. — Допоможеш мені тісто на млинці замісити? — запитала жінка пізніше. Вона завжди любила готувати сама, щоб ніхто не заважав, але зараз їй хотілося витягнути дівчинку з її внутрішньої мушлі

Viktor
20 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Сідай, їж, — Надія Іванівна підсунула тарілку до дівчинки. Аня мовчки взяла ложку. Вона їла акуратно, майже не видаючи звуків, не піднімаючи голови. — Зараз поїмо, — почала господиня, намагаючись бодай якось розбити цю крижану мовчанку, — і підемо малину збирати. Ти ж любиш малину? — Люблю, — ледь чутно відповіла Аня. — Ну от і добре. Зберемо кошик, а ввечері млинців напечемо. Будемо з ягідним сиропом смакувати. Дівчинка лише кивнула. На городі Аня працювала на совість. Вона не відволікалася на метеликів, не намагалася втекти до гойдалок. Вона методично зривала ягоди, намагаючись не пошкодити кущі. Надія Іванівна спостерігала за нею крізь гілки смородини. Їй стало якось не по собі. Було відчуття, що дитина не живе, а виконує якусь складну програму виживання. — Допоможеш мені тісто на млинці замісити? — запитала жінка пізніше. Вона завжди любила готувати сама, щоб ніхто не заважав, але зараз їй хотілося витягнути дівчинку з її внутрішньої мушлі

Знаєш, мені здається, що ми з чоловіком уже й не так хочемо ту хату купувати, як його мама, — бідкається Ганна, не знаходячи собі місця. — Після останніх її вибриків… Може, нам і у звичайній двокімнатній добре буде… Ганна ділиться з подругою наболілим: вони з чоловіком мріють про власний будинок. Справжній, із садочком, квітниками, гойдалкою для малечі та затишною альтанкою, де пахне димком від мангала. Дім їм потрібен для себе, для родини, для майбутнього. А от іще одна господиня, якою вже бачить себе мама чоловіка, Олена Олександрівна, Ганні там категорично не потрібна. Навіть у гості — і то важко. Хоча зараз на її «набіги» невістка ще якось заплющує очі, але, Боже ж мій, як це важко.

Viktor
20 Лютого, 202620 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Знаєш, мені здається, що ми з чоловіком уже й не так хочемо ту хату купувати, як його мама, — бідкається Ганна, не знаходячи собі місця. — Після останніх її вибриків… Може, нам і у звичайній двокімнатній добре буде… Ганна ділиться з подругою наболілим: вони з чоловіком мріють про власний будинок. Справжній, із садочком, квітниками, гойдалкою для малечі та затишною альтанкою, де пахне димком від мангала. Дім їм потрібен для себе, для родини, для майбутнього. А от іще одна господиня, якою вже бачить себе мама чоловіка, Олена Олександрівна, Ганні там категорично не потрібна. Навіть у гості — і то важко. Хоча зараз на її «набіги» невістка ще якось заплющує очі, але, Боже ж мій, як це важко.

Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити

Viktor
20 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити

Цікаве за сьогодні

  • Сідай, їж, — Надія Іванівна підсунула тарілку до дівчинки. Аня мовчки взяла ложку. Вона їла акуратно, майже не видаючи звуків, не піднімаючи голови. — Зараз поїмо, — почала господиня, намагаючись бодай якось розбити цю крижану мовчанку, — і підемо малину збирати. Ти ж любиш малину? — Люблю, — ледь чутно відповіла Аня. — Ну от і добре. Зберемо кошик, а ввечері млинців напечемо. Будемо з ягідним сиропом смакувати. Дівчинка лише кивнула. На городі Аня працювала на совість. Вона не відволікалася на метеликів, не намагалася втекти до гойдалок. Вона методично зривала ягоди, намагаючись не пошкодити кущі. Надія Іванівна спостерігала за нею крізь гілки смородини. Їй стало якось не по собі. Було відчуття, що дитина не живе, а виконує якусь складну програму виживання. — Допоможеш мені тісто на млинці замісити? — запитала жінка пізніше. Вона завжди любила готувати сама, щоб ніхто не заважав, але зараз їй хотілося витягнути дівчинку з її внутрішньої мушлі
  • Знаєш, мені здається, що ми з чоловіком уже й не так хочемо ту хату купувати, як його мама, — бідкається Ганна, не знаходячи собі місця. — Після останніх її вибриків… Може, нам і у звичайній двокімнатній добре буде… Ганна ділиться з подругою наболілим: вони з чоловіком мріють про власний будинок. Справжній, із садочком, квітниками, гойдалкою для малечі та затишною альтанкою, де пахне димком від мангала. Дім їм потрібен для себе, для родини, для майбутнього. А от іще одна господиня, якою вже бачить себе мама чоловіка, Олена Олександрівна, Ганні там категорично не потрібна. Навіть у гості — і то важко. Хоча зараз на її «набіги» невістка ще якось заплющує очі, але, Боже ж мій, як це важко.
  • Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити
  • Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення від якого в мене підкосились ноги…
  • — Ти занадто скромна, Настя. Давай зробимо тобі прайс? Досить ґарувати безкоштовно! У тебе вже пів шафи завалено чужим одягом. Кому ґудзик перешити, кому штани підшити! Це все здається, легко і швидко, а насправді? Ти коли востаннє висипалася? — Юрко, ну не лай мене. Я не можу з подруг гроші брати. — Вони тебе експлуатують!
  • Мені 48. Прожила стільки років та хочу розповісти одну історію про свого чоловіка Данила. Коли я була на 8 місяці вагітності, сталося велике горе. На будові Данило впав з 3 поверху, ще й на ноги прилетіла велика брила цементу. Вирок лікарів був геть не втішним – прикутий до ліжка. Та я молилася Богові, аби те горе минуло і всіляко підтримувала чоловіка. Але, на жаль, дива не сталося. Ще й родичі почали нарікати, що з таким чоловіком погублю своє життя…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes