Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На вiйнi зaгинyв Глiб Бaбiч – вiйськoвий, волoнтер, пoет.

На вiйнi зaгинyв Глiб Бaбiч – вiйськoвий, волoнтер, пoет.

admin
29 Липня, 202229 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до На вiйнi зaгинyв Глiб Бaбiч – вiйськoвий, волoнтер, пoет.

У 2014-2019 роках Гліб Бабич брав участь у антитерористичній операції та операції об’єднаних сил.

На війні із російськими окупантами загинув відомий український поет, співзасновник ГО Брати зі зброї Гліб Бабич.

Про це у четвер, 28 липня, на своїй сторінці у Facebook повідомив п’ятий президент Петро Порошенко. 

“Гліб Бабич – воїн і поет. Любив Україну найбільше. “Не вмирай за неї – убий за неї!” – це також його слова. Десятки знищених окупантів, загалом – шість років на фронті, п’ять ротацій. Здавалося б, береженого і Бог береже, тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, як грім – ясне небо”, – написав він. 

Загибель Бабича підтвердив представник Одеської військової адміністрації Сергій Братчук. “У бою загинув Гліб Бабич. Поет, пісняр, військовий, блогер. Будьте прокляті окупанти. Вічна слава!”, – написав він. 

Зазначимо, що у 2014-2019 роках Гліб Бабич брав участь у антитерористичній операції та операції об’єднаних сил. На передову “Ледар”, пішов під час третьої хвилі мобілізації. Пройшов шість бойових ротацій. До нападу РФ у 2014 році займався бізнесом. 

Бабич є автором текстів багатьох відомих пісень, зокрема відомої пісні “Подай зброю” гурту Kozak System.

Джерело: Корреспондент

Навігація записів

Poсія зaздалeгідь готувaла мeрежy з агeнтів для швидкoго захoплення ЧАЕС, – Reuters
“Крaїнa пuшaється тобою , сuнку !”: ЗСУ розшукують російського військового , якuй збuв російськuй вертоліт К-52 нa Херсонщuні

Related Articles

Я мамі постійно вожу продукти в село, але вони швидко закінчуються. Тепер знаю, куди все дівається

Viktor
20 Січня, 202620 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я мамі постійно вожу продукти в село, але вони швидко закінчуються. Тепер знаю, куди все дівається

Тепер ця ж квартира, затишна та обжита, з ретельно підібраними шторами та улюбленим диваном, ставала полем мовчазної битви. Олексій методично складав речі у валізу, поки Ольга стояла, притулившись до дверної рами. – Давай вирішимо все спокійно, – Олексій говорив рівним, ніби заздалегідь відрепетированим голосом. – Розлучимося за обопільною згодою, без скандалів.

Viktor
16 Січня, 202616 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тепер ця ж квартира, затишна та обжита, з ретельно підібраними шторами та улюбленим диваном, ставала полем мовчазної битви. Олексій методично складав речі у валізу, поки Ольга стояла, притулившись до дверної рами. – Давай вирішимо все спокійно, – Олексій говорив рівним, ніби заздалегідь відрепетированим голосом. – Розлучимося за обопільною згодою, без скандалів.

Я довго складала гроші на день народження єдиній онуці. Хотілось побалувати Веронічку. Та на святкуванні дитина сиділа сумна, ні з ким не гралась. Виявляється, невістка забрала всі подаровані гроші. Коли дізналась, на що саме Оксана планує їх витратити – взялася за голову. То не мати, а якась егоїстка справжня!

Viktor
16 Січня, 202616 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я довго складала гроші на день народження єдиній онуці. Хотілось побалувати Веронічку. Та на святкуванні дитина сиділа сумна, ні з ким не гралась. Виявляється, невістка забрала всі подаровані гроші. Коли дізналась, на що саме Оксана планує їх витратити – взялася за голову. То не мати, а якась егоїстка справжня!

Цікаве за сьогодні

  • – Ану розкажи, люба невістко, які в тебе є секрети від чоловіка?
  • — Знову не спав? — Ірина з невдоволенням і прихованим жалем дивилася на чоловіка. Можна було не питати, все і так було написано на обличчі: мішки під очима, втома, очі немов вкриті червоною павутиною…  — Юра, так не можна! Ти сам себе заганяєш у депресію! Треба щось робити! Робити… Він все життя щось робив. Жодної хвилини без діла. Поки два місяці тому…
  • – Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося. Так ні – вона поїхала в місто, на вокзал, привезе мені на шию нового зятя, який…
  • — Федя, ну чого ти відразу починаєш? — скривилася Наталя. — Я ж діло кажу. Вам справді буде нормально в однокімнатці… — Кому буде зручніше? — він пройшов у кімнату, з гуркотом кинув велику сумку в куток. — Мені з батьками в однокімнатній квартирі? Чи тобі з нашими грошима? — Синку, не кричи так, — спробував заспокоїти його батько. — Давай спокійно обговоримо.
  • – Віддай дівчинку в дитячий будинок. Там хоч нагодують та одягнуть. Може, їй там навіть краще буде…
  • Цьогоріч Анастасії Віталіївні виповнюється 60 і вона вирішила святкувати свій ювілей у нас вдома. Я, хоч і був проти, та заперечувати не став. Тим більше, що з гостей мали бути лише ми, бо вона вирішила, що «не витрачатиметься на це». Всі продукти до святкового столу купили ми, дружина наготувала різної смакоти. Я зустрів тещу на вокзалі і ми приїхали до нас на квартиру. Тут і почалось найцікавіше.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes