Річка у передмісті Буенос-Айреса, столиці Аргентини, несподівано забарвилась у криваво-червоний колір. Це налякало мешканців, вони висловили занепокоєння, що в цьому можуть бути винні промислові хімікати.
Мешканці Саранді, що приблизно в дев’яти кілометрах на південь від столиці країни, припустили, що хімікати з кількох фабрик і заводів у цьому районі могли змінити колір потоку, який впадає в Ріо-де-ла-Плата, основну водойму між Аргентиною та Уругваєм. Міністерство навколишнього середовища провінції Буенос-Айрес зібрало зразки зафарбованої води для подальшого аналізу, щоб визначити джерело зміни кольору, пише NewYorkTimes.
“Нашу мобільну аналітичну лабораторію було направлено на місце, і було взято два літри води як зразки для основного хімічного аналізу та рідинної хроматографії, щоб визначити, яка органічна речовина спричинила зміну кольору. Вважається, що це якийсь органічний барвник”, – заявили попередньо у Регіональному управлінні екології, додає TheGuardian.
Марія Дюкомлс, яка проживає в цьому районі понад 30 років, розповіла, що її родину розбудив жахливий сморід. Коли вони вийшли на вулицю, то побачили, що річка є криваво-червоною. “Це виглядало як річка, залита кров’ю”, – сказала жінка.
52-річна Дюкомлс сказала, що з роками цей потік змінював різні дивні кольори – блакитний, зеленуватий, багряний, рожевий – та іноді мав маслянистий блиск. “Це жахливо. Не потрібно бути інспектором, щоб зрозуміти, наскільки забруднена бідна річка Саранді”, – заявила Марія.
Професорка державної політики та міських справ Північно-східного університету Мойра Зеллнер, яка виросла в Буенос-Айресі та працювала консультантом з охорони навколишнього середовища на проєктах рекультивації річок і земель у 1990-х роках, звинуватила “хронічну відсутність регулювання та відсутність правозастосування” у проблемах забруднення регіону.
“На жаль, я не надто здивована”, – сказала Мойра про червоний колір потоку в Саранді. “Існує величезна, довга історія забруднення річок Буенос-Айреса, і це справді розриває серце. Я знаю, що деякі з популяцій, які там оселилися, справді страждають від наслідків”, – додала професорка.
