Моя сестра Таня ніколи не була серйозною. Усі її жаліли, вона ж молодша, не така міцна і досить хвороблива. Та, як на мене, саме цим її й зіпсували. В той час коли я відчайдушно гризла граніт науки, аби вибитися в люди, сестра лише скаржилася, що все їй не так. Коли я ж вступила до університету казала мамі, що з Танею треба щось робити.

 – Вона зовсім до життя не пристосована. Так не можна.

 – Розумієш, просто Танюша не така. Вона ніжна дівчинка, їй потрібна підтримка.

Згодом я поїхала на стажування до Німеччини, отримала роботу. Сестра ж нікуди не вступила і продовжувала сидіти в мами на шиї. повернувшись в Україну я отримала керівну посаду в компанії. Купила квартиру в самому центрі. Невеличку, в старому фонді, без ремонту, але дуже затишну. Таня ж не могла заспокоїтися, що я маю власне житло. 

Тоді мама вмовила нашу бабусю переписати квартиру на сестру. Мені ж все пояснили просто. Мовляв, в тебе є квартира, а в Тані – ні. Я не сперечалася, залишила все, як є. 

Минуло кілька років, бабусі не стало і моя сестричка спокійно перебралась у своє нове житло. Але й це її не влаштовувало.

 – Там неможливо жити, ремонт жахливий, смердить. Ще і їхати до центру з двома пересадками. 

 – Нічого. Влаштуйся на роботу і роби поступово ремонт.

 – Та як? Ти бачила скільки зараз треба за комунальні платити. Це жах!

Та такий варіант їй не подобався. І ось минуло кілька місяців і якось сестра приїхала до мене в гості. Я саме завершила ремонт і придбала нові меблі.

 – Як круто в тебе! Наче картинка з журналу.

 – Я багато працювала, щоб мати це.

 – Послухай, я теж трохи назбирала, хочу ремонт розпочати. Можна пожити в тебе місяць, якраз свята, в центрі зручно.

 – Звісно.

Я надзвичайно зраділа, що Таня заробила на ремонт. Хоча й уявлення не мала, як їй це вдалось. Та вже в перші дні збагнула – грошей в сестри кури не клюють. Вона щодня їла в ресторанах, купувала дорогий одяг. Я не витримала й поцікавилась в мами.

 – Слухай, в Тані багатий кавалер чи що? Звідки такі гроші?

 – Вона ж квартиру продала. Але ти дивись, щоб не витрачала марно, адже натрапить на гарне житло, а не вистачить.

 – Як продала? А ремонт?

 – Який ще ремонт? Вона вирішила придбати житло в центрі, казала, що ти допоможеш.

Я мало не впала. Прийшла додому і влаштувала Тані скандал.

 – Що ти собі думала? Коли збиралась мені сказати?

 – Я не могла жити в тих умовах. Та й без грошей важко, набридло мені.

 – Послухай, збирай речі, тут ти не житимеш.

 – Ти що, рідну сестру перед святами виженеш?

 – Саме так! Купуй квартиру, поки ще не все розтринькала.

Ображена сестра почала збирати речі. Вона зателефонувала мамі та наскаржилась їй. Тепер зі мною ніхто не говорить. Рідні навіть в гості не запрошують. Хіба ж це чесно? Тані квартира дісталась просто так, а вона цього не цінує. А я гарую цілодобова, ще й маю терпіти ці витівки.

Скажіть, що б ви робили на моєму місці?