Після зачистки села , пересуваємося від хати до хати , заглядаємо всюди , де тільки встигаємо , в одному з підвалів – дід . Виводимо його .

– Зброя є ? Нема .

– Точно ?

– Ну , кулемет є .

– Показуйте . Біля хати , на дерев’яній лаві лежить танковий кулемет , знятий з руцкого танку . Ствол кривий і поплавлений , до бою він вже непридатний .

– Дідо нащо вам кулемет ? Нащо ви цого приперли ? Він жеш поламаний . Та просто . На металолом здам . Блять , вам в могилу через пару днів , спину б поберегли , він жеш тяжкий .

Ще що маєте!? .

– Та так , по мелочі .

– Показуй .

Дід веде в сарай . Там , в стогу сiна : снаряди й РПГ , декілька Ф – 1 , РГД штук п’ять , патрони , два поплавлених автомати , напевно , теж з горявого танку спиздив .

– Нафігаааааа це все вааам ??? Та просто всі таскали , а мені шо , я теж таскав , ну , забирайте , якщо вам треба .

– Більше ніц нема ?

– Та нема , хлопці , все віддаю ж . Звісно ж , забрали . Пройшов місяць , йду через село , зустрічаю його підбуханого . – Здоров , діду . Здоров . Вам автомат треба ?

Люди ви хароші , можу подаріть за пачку цигарок . ( Ідем до нього в хату , дістає з – під ліжка трофейний , новенький АК – 12 та декілька РГД )

Господи , що з нашими людоньками не так ?