Путін заявив, що постійно (!) думає про наступника і напевне, буде обрано кілька претендентів, а потім почнеться щось схоже на кастинг. Отже, що це означає?
1. Тема наступника була табуйоване в російській політиці доволі давно, а попередні президентські вибори (березень 2024), здавалося, поставили крапку в цьому питанні. Правда, в Росії склалася ситуація при якій табу на наступника не заважало елітам фактично жити в логіці транзиту влади.
2. В чому полягає логіка транзиту? Перш за все в системі глобального перерозподілу майна (націоналізація). Ділова Столиця зробила велике дослідження про новітній дерибан майна. І виглядає так, що перерозподіл відбувається в інтересах семи сімей (Чемезов, Патрушев, Кірієнко, Ротенберги, Ковальчуки, Сєчін і Кадиров, хоча за останній рік останній не отримав нічого). Складається враження, що ця група людей стає новою наделітою. При цьому тандем Патрушев-Чемезов залишається найпотужнішим, попри те, що Патрушев, де-факто, втратив статус наглядача за силовиками.
3. Окремо слід зупинитися на тому, що новітнім каталізатором теми наступника став спецпосланець Путіна Дмітрієв,якого дехто почав відразу причисляти до статусу “ставленика сімʼї” через близькість до доньки Путіна. Також, з великою долею імовірності, ми можемо говорити про те, що сам Дмітрієв піддався певній обструкції зі сторони “старої гвардії”. В той же час зараз точно зарано говорити про Дмітрієва, як ставленика сімʼї.
4. Важливо окремо звернути увагу на те, що російське суспільство давно “вагітне” ідеєю наступника. Наші соціологічні дослідження показали, що більше ніж у половини населення є страх, що Путін помре і не призначить наступника, а третина вважає, що наступник є, але їм поки його не покажуть, бо “ще зарано”. Але, звичайно, думка народу Путіну мало цікава в цьому питанні. Головна причина заяви про наступника, судячи з усього, повʼязана виключно з елітними іграми.
5. Отже, що могло стати каталізатором цієї заяви? Перш за все ми маємо виходити з того, що найближчим часом ніякого наступника не буде. По-друге, Путін, як і раніше, бачить свою головну політичну роль, виключно, як єдино можливого арбітра. По-третє, такі заяви робляться з двох причин: або через невпевненість і параною, або це “трюк” Сталіна чи Мао для того, щоб оточення почало прохати його залишитися і нікуди не йти. А паралельно, він “перевіритиме на вошивість “оточення.
Але повторюся: поки ніякого транзиту влади нема і Путін не збирається шукати реального наступника. Але гру він вже почав. Отож жвачка про нового Путіна запущена. Ну, а нам потрібно памʼятати: наша найбільша загроза – відсутність іншої ідеології ніж ідеологія русского міра. 98-99% росіян, включно з аполітичними і “хорошими”, в тій чи іншій мірі адепти саме цієї ідеології.
